Вітаємо в інституційному репозитарії Харківської державної академії культури!

Репозитарій ХДАК (eKhSACIR) — це цифрова скарбниця наукових, освітніх та творчих праць нашої академічної спільноти.

eKhSACIR містить навчально-методичні видання, наукові статті, монографії, кваліфікаційні роботи та інші матеріали, створені викладачами, співробітниками та здобувачами академії.

Кількість документів у репозитарії: 5079

Запрошуємо дослідників, здобувачів і всіх зацікавлених користувачів долучатися до спільноти, користуватися матеріалами, ділитися власними напрацюваннями та розвивати науковий потенціал разом із нами. Ваша активність допоможе зробити наш репозитарій ще кориснішим і доступнішим для всіх!

 З питань роботи репозитарію звертайтеся до бібліотеки   Головний корпус, кімната 16
 repository@xdak.ukr.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Балалайкове виконавство та музично-просвітній рух у Харкові на межі ХІХ–ХХ століть
    Лошков, Юрій Іванович
    ;
    Костогриз, Сергій Олександрович
     (2026, ХНУМ ім. І. П. Котляревського)
    Розглядається специфіка культивування в Харкові з останніх років ХІХ століття вдосконаленої балалайки як засобу музичної просвіти в контексті визначення основних культурних сфер функціонування балалайкового виконавства. Уперше в академічний музикознавчий дискурс введено низку маловідомих неоприлюднених фактів музичної історії Харкова, пов’язаних із розвитком мистецтва гри на балалайці та культурно-просвітницькою місією цього популярного інструмента в житті міста. Головним інформаційним джерелом послугували матеріали тогочасної місцевої преси (газет «Південний край», «Харківські губернські відомості»), зокрема й спостереження відомого харківського музичного критика В. Сокальського (Дон-Дієз). Висвітлено роль «Харківського музичного гуртка» й «Товариства любителів хорового співу» як просвітніх об’єднань професійних музикантів і аматорів у концертних заходах за участю струнно-щипкових інструментів, зокрема балалайки, мистецтво гри на якій на межі ХІХ–ХХ століть почало інтенсивно поширюватися серед незаможних прошарків харківців, перш за все, представників сфер освіти та промислового виробництва. Також відзначено просвітницьку діяльність професійного музиканта В. Катанського як керівника аматорського балалаєчного оркестру Харківського міського реального училища.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Ukrainian-moroccan intercultural cooperation of Kharkiv State Academy of Culture
    Mohamed, Malamane
    ;
    Bilyk, Olena
    ;
    Borysova, Alina
     (2022, ХДАК)
    According to the internationalization strategy, an important task for Kharkiv State Academy of Culture (KSAC) is to establish partnership relations with foreign institutions of higher education, expand international cooperation in the field of culture and art, in the context of which agreements on cooperation with educational institutions from many countries of the world have been concluded, in particular with the People’s Republic of China, Turkey, Norway, Poland, and Bulgaria. In 2020, a cooperation agreement was signed between KSAC and Hassan II University of Casablanca from the Kingdom of Morocco. This is the first experience of such close creative cooperation between KSAC and a Moroccan institution of higher education, which opens up significant opportunities for each of the partners.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Роль інтерактивних ресурсів у навчанні студентів іншомовної фахової комунікації
    Борисова, Аліна Олексіївна
    ;
    Білик, Олена Миколаївна
     (2022, ХДАК)
    Дистанційна освіта актуалізувала також необхідність іншомовної комунікації, що спричинило зростання уваги до вивчення іноземних мов, насамперед англійської українськими студентами та української мови іноземцями, які навчаються в українських закладах вищої освіти. Іншомовна фахова комунікація стала важливою передумовою успішності як у навчанні, так і в професійній та особистісній самореалізації, відповідно, зросла зацікавленість здобувачів освіти в набутті іншомовної комунікативної компетентності, змінилися також їхні запити щодо організації різних видів занять. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність модернізації дидактичних матеріалів, котрі використовуються в роботі зі студентами та допомагають структурувати й урізноманітнити процес навчання іншомовної фахової комунікації. Надзвичайно важливо, щоб матеріали, підібрані для роботи в онлайн-середовищі, були різноманітними за структурою та лексичним наповненням, допомагали формувати як загальні, так і фахові компетенції, реалізовувати програмні результати навчання.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Народна пісенна культура Черкащини: традиції, трансформації та сучасний вимір
    Хлєбніков, Павло Юрійович
     (2026, ХДАК)
    Дисертація присвячена комплексному культурологічному дослідженню народної пісенної культури Черкащини як цілісного соціокультурного феномена, що функціонує у взаємодії традицій, процесів трансформації та сучасних форм культурної репрезентації. Народна пісенна культура розглядається як багаторівнева система, що охоплює пісенну творчість, виконавські традиції, культурні практики та організаційні механізми її функціонування у культурному середовищі регіону. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення народної пісенної культури у регіональному вимірі як важливого чинника збереження культурної пам’яті, формування регіональної ідентичності та розвитку сучасного культурного простору. У сучасних умовах народна пісенна культура зазнає суттєвих трансформацій, пов’язаних зі зміною форм її побутування, розширенням сфер функціонування та інтеграцією у професійне мистецьке середовище, систему мистецької освіти й фольклористичні та культурно-комунікативні практики, що зумовлює необхідність її комплексного культурологічного аналізу з урахуванням як традиційних форм, так і сучасних процесів розвитку.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Віртуальний хор як феномен музичного мистецтва
    Фу Сіньбінь
     (2026, ХДАК)
    Дисертацію присвячено визначенню феноменологічної специфіки віртуального хору в контексті сучасного музичного мистецтва. Віртуальний хор як дистанційна форма колективного виконавства в умовах карантинних обмежень, а також пізніше в умовах війни в Україні, отримав широке розповсюдження. Швидкість зростання кількості віртуальних колективів у 2020–2023 роках набрала таких обертів, що це ініціювало низку технологічних процесів із розробки та впровадження нових цифрових інструментів для створення віртуальних хорів, відповідних мобільних застосунків, онлайн-платформ тощо, причому розвиток технологій значно випереджає їхнє теоретичне осмислення. Віртуальний хор зі специфічного виду дистанційного хорового виконавства перетворився на самостійний феномен мультимедійного мистецтва, що потребує докладного системного вивчення: глобальний масштаб явища не підкріплений системною класифікацією, а активне впровадження віртуальних хорів в освітню практику — відповідним методичним підґрунтям. Для України ця проблематика є особливо гострою, оскільки воєнні умови перетворили дистанційні форми на постійну реальність. Окремі аспекти роботи з віртуальним хором знайшли відбиття у наукових та науково-популярних працях, проте на системному рівні цей феномен розглядається вперше.