Вітаємо в інституційному репозитарії Харківської державної академії культури!

Репозитарій ХДАК (eKhSACIR) — це цифрова скарбниця наукових, освітніх та творчих праць нашої академічної спільноти.

eKhSACIR містить навчально-методичні видання, наукові статті, монографії, кваліфікаційні роботи та інші матеріали, створені викладачами, співробітниками та здобувачами академії.

Кількість документів у репозитарії: 5076

Запрошуємо дослідників, здобувачів і всіх зацікавлених користувачів долучатися до спільноти, користуватися матеріалами, ділитися власними напрацюваннями та розвивати науковий потенціал разом із нами. Ваша активність допоможе зробити наш репозитарій ще кориснішим і доступнішим для всіх!

 З питань роботи репозитарію звертайтеся до бібліотеки   Головний корпус, кімната 16
 repository@xdak.ukr.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Народна пісенна культура Черкащини: традиції, трансформації та сучасний вимір
    Хлєбніков, Павло Юрійович
     (ХДАК, 2026)
    Дисертація присвячена комплексному культурологічному дослідженню народної пісенної культури Черкащини як цілісного соціокультурного феномена, що функціонує у взаємодії традицій, процесів трансформації та сучасних форм культурної репрезентації. Народна пісенна культура розглядається як багаторівнева система, що охоплює пісенну творчість, виконавські традиції, культурні практики та організаційні механізми її функціонування у культурному середовищі регіону. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення народної пісенної культури у регіональному вимірі як важливого чинника збереження культурної пам’яті, формування регіональної ідентичності та розвитку сучасного культурного простору. У сучасних умовах народна пісенна культура зазнає суттєвих трансформацій, пов’язаних зі зміною форм її побутування, розширенням сфер функціонування та інтеграцією у професійне мистецьке середовище, систему мистецької освіти й фольклористичні та культурно-комунікативні практики, що зумовлює необхідність її комплексного культурологічного аналізу з урахуванням як традиційних форм, так і сучасних процесів розвитку.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Віртуальний хор як феномен музичного мистецтва
    Фу Сіньбінь
     (ХДАК, 2026)
    Дисертацію присвячено визначенню феноменологічної специфіки віртуального хору в контексті сучасного музичного мистецтва. Віртуальний хор як дистанційна форма колективного виконавства в умовах карантинних обмежень, а також пізніше в умовах війни в Україні, отримав широке розповсюдження. Швидкість зростання кількості віртуальних колективів у 2020–2023 роках набрала таких обертів, що це ініціювало низку технологічних процесів із розробки та впровадження нових цифрових інструментів для створення віртуальних хорів, відповідних мобільних застосунків, онлайн-платформ тощо, причому розвиток технологій значно випереджає їхнє теоретичне осмислення. Віртуальний хор зі специфічного виду дистанційного хорового виконавства перетворився на самостійний феномен мультимедійного мистецтва, що потребує докладного системного вивчення: глобальний масштаб явища не підкріплений системною класифікацією, а активне впровадження віртуальних хорів в освітню практику — відповідним методичним підґрунтям. Для України ця проблематика є особливо гострою, оскільки воєнні умови перетворили дистанційні форми на постійну реальність. Окремі аспекти роботи з віртуальним хором знайшли відбиття у наукових та науково-популярних працях, проте на системному рівні цей феномен розглядається вперше.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Національне прочитання вокально-джазової традиції в українському музичному виконавстві кінця ХХ – початку ХХІ ст.
    Тетерін, Роман Володимирович
     (ХДАК, 2026)
    Дисертацію присвячено вивченню специфіки прочитання вокально-джазової традиції в українському музичному виконавстві кінця ХХ — початку ХХІ століття. Здійснено комплексний аналіз функціонування українського вокально-джазового виконавства в соціокультурному просторі країни та світу. Актуальність обраної теми дослідження обумовлена зростанням ролі джазового мистецтва як каталізатора міжкультурного, міжжанрового і міжстильового діалогу, стрімкою інкорпорацією сучасного вітчизняного вокально-джазового виконавства в міжнародний контекст, підвищенням рівня української джазового виконавства у світовому мистецькому просторі і, водночас, недостатньою вивченістю означеної проблематики в сучасній музикології.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Жанр транскрипції в китайській інструментальній музиці ХХ ст.
    Лі Ци
     (ХДАК, 2026)
    Дисертацію присвячено визначенню специфіки жанру транскрипції в контексті китайської інструментальної музики ХХ ст. Виявлено особливості жанрово-семантичної та фактурно-композиційної трансформації оригіналу в нових інструментальних версіях. Актуальність обраної теми дослідження зумовлена зростанням ролі жанру транскрипції та споріднених до нього різновидів в творчості китайських композиторів ХХ ст., а також недостатньою вивченістю цієї проблематики як в українському, так і китайському музикознавстві. Мета дослідження – визначити специфіку функціонування жанру транскрипції в китайській інструментальній музиці ХХ ст. Об’єктом дослідження є китайська інструментальна музика ХХ ст. Предмет дослідження – жанр транскрипції в китайській інструментальній музиці ХХ ст.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Інтеграція технологій Інтернету речей у бібліотечно-інформаційне виробництво
    Борисов, Олексій Олександрович
     (ХДАК, 2026)
    Дисертація присвячена обґрунтуванню комплексної стратегії інтеграції концепції Інтернету речей (IoT) у бібліотечно-інформаційне виробництво в умовах стрімкої цифрової трансформації галузі. У роботі, вперше на дисертаційному рівні, доведено своєчасність та нагальність впровадження IoT як потужної основи соціотехнічної парадигми розвитку інтелектуальної бібліотеки, яка закладається нині на перетині технічних, технологічних, організаційних, управлінських, інформаційних, аналітичних, сервісних, соціокомунікативних, культурологічних та людиноцентричних аспектів функціонування бібліотечно-інформаційної сфери діяльності.