<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Вітаємо в інституційному репозитарії Харківської державної академії культури!

Репозитарій ХДАК (eKhSACIR) — це цифрова скарбниця наукових, освітніх та творчих праць нашої академічної спільноти.

eKhSACIR містить навчально-методичні видання, наукові статті, монографії, кваліфікаційні роботи та інші матеріали, створені викладачами, співробітниками та здобувачами академії.

Кількість документів у репозитарії: 5153

Запрошуємо дослідників, здобувачів і всіх зацікавлених користувачів долучатися до спільноти, користуватися матеріалами, ділитися власними напрацюваннями та розвивати науковий потенціал разом із нами. Ваша активність допоможе зробити наш репозитарій ще кориснішим і доступнішим для всіх!

 З питань роботи репозитарію звертайтеся до бібліотеки   Головний корпус, кімната 16
 repository@xdak.ukr.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Захист сценічного образу Донни Анни в дипломній виставі за п'єсою Лесі Українки "Камінний господар"
    Колісник, Маргарита Олександрівна
    (ХДАК, 2026)
    Актуальність п’єси «Камінний господар» полягає в тому що і по сьогоднішній день ми бачимо таких Дон Жуанів у суспільстві, а саме літературне джерело здатне повною мірою розкрити нагальні потреби. Ці потреби пов’язані з питанням моралі, кохання, і взаємовідносин у суспільстві. Aктуальність персонажу Донни Анни полягає в тому що Анна як і кожна жінка мріє про кохання і саме союз з Дон Жуаном здавався їй правильним шляхом до цієї мрії. Мета: створити і втілити сценічний образ Дони Анни, дослідити її характер та поведінку персонажу, оволодіти навичками сценічного перевтілення.
  • Тип елементу:Документ,
    Захист сценічних образів Алхіміка, Біофіла та Некрофіла в дипломній виставі за поемою Олжаса Сулейменова "Мураха"
    Голубничий, Георгій Миколайович
    (ХДАК, 2026)
    Даний творчий проєкт присвячено глибокому акторському аналізу та сценічному втіленню образів головних персонажів інсценізації поеми казахського письменника та драматурга Олжаса Сулейменова «Мураха» — Алхіміка, Біофіла та Некрофіла. Актуальність даного драматургічного матеріалу розкривається через символічну глибину персонажів та їхню філософську значущість. Поема демонструє складність людських відносин, взаємодію людини з природою, життєві й моральні вибори, а також тему пошуку вічних цінностей у сучасному світі. Образи Алхіміка, Біофіла та Некрофіла поєднують у собі реалістичні риси та алегоричне навантаження, що дозволяє акторові досліджувати різні рівні психологічної правди та внутрішньої мотивації персонажів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю дослідження процесу створення сценічного образу в умовах сюрреалістичної драматургії, де особлива увага приділяється не побутовій логіці персонажа, а внутрішнім станам, асоціативному мисленню та філософському підтексту. Робота над образами Алхіміка, Біофіла та Некрофіла дозволяє розкрити специфіку акторського існування у матеріалі, побудованому на умовності, символіці та нелінійній взаємодії персонажів, де важливу роль відіграють підтекст, пластичне рішення, ритм і внутрішня мотивація дії.
  • Тип елементу:Документ,
    Захист сценічного образу людини, що плекає сад у дипломній виставі "Тут буде сад" за мотивами текстів Олівії Ленг
    Гаврилюк, Дар'я Дмитрівна
    (ХДАК, 2026)
    Сучасний український театр сьогодні існує в умовах постійної напруги, спричиненої війною та швидкими змінами соціального й культурного контексту. У цих обставинах багато традиційних театрів і далі спираються на психологічний реалістичний театр, що часто обмежує можливості для пошуку нових форм висловлення. Творчий проєкт пов’язаний із виставою «Тут буде сад» харківського альтернативного незалежного театру «Нафта». Це пластична, танцювальна, перформативна вистава з використанням української жестової мови, що формує інклюзивний і відкритий сценічний простір. Актуальність роботи полягає у осмисленні сучасних сценічних практик, що розширюють межі театральної мови та формують відкритий, інклюзивний простір взаємодії. Перформативний підхід дозволяє працювати з багатошаровими образами і станами, відкриваючи можливість говорити про досвід війни без прямої травматизації глядача.
  • Тип елементу:Документ,
    Специфіка створення художнього образу засобами contemporary dance в хореографічних творах для виконавців 12–16 років
    Дмитренко, Ксенія Андріївна
    (ХДАК, 2026-11-16)
    Робота з підлітками у хореографічному колективі передбачає врахування їхніх вікових та індивідуальних особливостей, зокрема потреби в емоційному самовираженні й розвитку творчої ініціативи. Це безпосередньо впливає на вибір засобів створення та сценічного втілення художнього образу. Особливого значення в цьому контексті набуває проблема створення художнього образу в хореографічному творі. Художній образ є одним із основних засобів розкриття змісту та ідейного задуму хореографічного твору, оскільки через нього передаються емоційні стани, переживання, характерні особливості персонажів та ставлення до певного явища. Його формування передбачає взаємодію хореографічної лексики, пластичної виразності, музичного матеріалу, просторово-часової організації та виконавської інтерпретації. Особливої уваги потребує створення художнього образу засобами contemporary dance у хореографічних творах для виконавців 12–16 років. У цьому віці відбувається активний розвиток емоційної сфери, самосвідомості та здатності до осмислення власних переживань, що створює передумови для роботи з більш складними та багатозначними художніми образами. Водночас вікові особливості підлітків потребують відповідного добору хореографічного матеріалу та способів його сценічного втілення. Мета кваліфікаційної роботи – дослідження специфіки створення художнього образу засобами contemporary dance в хореографічних творах для виконавців 12–16 років.
  • Тип елементу:Документ,
    Інтерпретація номофобії засобами хореографічного мистецтва
    Бондаренко, Данііл Олексійович
    (ХДАК, 2026)
    Проблема номофобії особливо актуальна в молодіжній субкультурі, для якої цифрові технології є складовою комунікації та соціалізації. Постійна потреба перевіряти повідомлення, страх втрати доступу до мобільного пристрою, занепокоєння через відсутність зв'язку, залежність від інформаційного потоку та прагнення постійної цифрової присутності можуть супроводжуватися емоційним напруженням, тривожністю, відчуттям ізоляції та змінами поведінкових реакцій. Сучасне хореографічне мистецтво активно шукає актуальні теми й нові способи художнього відображення внутрішнього світу людини. Хореографія дозволяє розкривати складні психоемоційні стани через рух, жест, тілесну експресію, ритм, динаміку, паузу, просторову організацію та характер взаємодії виконавців. Тіло виконавця може передавати внутрішній стан персонажа, а хореографічний образ - засобом художньої інтерпретації психологічних і соціокультурних явищ. Актуальність дослідження зумовлена потребою теоретичного осмислення номофобії як психоемоційного та соціокультурного феномену, визначення можливостей його художнього втілення засобами хореографії та обґрунтування прийомів створення сценічного образу.