Вітаємо в інституційному репозитарії Харківської державної академії культури!

Репозитарій ХДАК (eKhSACIR) — це цифрова скарбниця наукових, освітніх та творчих праць нашої академічної спільноти.

eKhSACIR містить навчально-методичні видання, наукові статті, монографії, кваліфікаційні роботи та інші матеріали, створені викладачами, співробітниками та здобувачами академії.

Кількість документів у репозитарії: 5083

Запрошуємо дослідників, здобувачів і всіх зацікавлених користувачів долучатися до спільноти, користуватися матеріалами, ділитися власними напрацюваннями та розвивати науковий потенціал разом із нами. Ваша активність допоможе зробити наш репозитарій ще кориснішим і доступнішим для всіх!

 З питань роботи репозитарію звертайтеся до бібліотеки   Головний корпус, кімната 16
 repository@xdak.ukr.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Web-портали загальноосвітніх закладів України: інформаційні засоби, технології, методика створення
    Лещенко, Юлія Дмитрівна
     (2026, ХДАК)
    В сучасних умовах, коли все переходить в онлайн, шкільні сайти стали головним містком для зв’язку між закладом, учнями, батьками та громадою. Сучасний вебпортал – це вже давно не просто електронна візитка, а повноцінний простір, де є все: від розкладу й електронних щоденників до офіційних документів та новин. Особливо зараз, під час війни та постійного дистанційного навчання, вебпортал став буквально рятівним колом – часто це єдине місце, де можна дізнатися актуальні та перевірені новини закладу. Попри загальне розуміння важливості вебсервісів, їх якість в українських школах суттєво відрізняється. Якщо частина закладів має сучасні портали, які систематично оновлюються, то інші досі використовують застарілі ресурси, що поступаються за критеріями мобільності, доступності та повноти контенту. Саме тому виникає потреба в аналізі наявних розбіжностей, виявленні кращих практик та формуванні практичних рекомендацій для створення якісних освітніх вебплатформ. Мета кваліфікаційної роботи – дослідити інформаційні засоби, технології та методику створення web-порталів загальноосвітніх закладів України на основі теоретичного аналізу та практичного порівняння реальних шкільних вебсайтів.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Вокальна фонетика в концертно-камерному виконавстві Китаю
    Лі Дешун
     (2026, ХДАК)
    Дисертацію присвячено комплексному науково-теоретичному дослідженню вокальної фонетики як фундаментального чинника формування співочого звукоутворення в концертно-камерному виконавстві Китаю та осмисленню її ролі в системі сучасного академічного вокального мистецтва. У роботі здійснено системний аналіз взаємодії мовно-фонетичної структури китайської мови з музичною інтонацією, що визначає специфіку виконавської техніки, інтонаційного мислення, тембрової організації звука та художньої інтерпретації вокального твору. Актуальність теми дисертації зумовлена зростанням інтересу до китайського вокального мистецтва в умовах глобалізації музичного простору та інтенсифікації міжкультурних виконавських практик. Водночас у сучасній українській музикології проблема вокальної фонетики як системоутворювального чинника співочого процесу, зокрема у сфері китайського концертно-камерного виконавства, залишається недостатньо розробленою. Необхідність наукового осмислення взаємодії мовної та музичної інтонації, а також адаптації європейських вокально-технічних принципів до специфіки китайської мови визначає теоретичну й практичну значущість дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне науково-теоретичне висвітлення специфіки вокальної фонетики як фундаментального чинника формування співочого звукоутворення в концертно-камерному виконавстві Китаю. Об’єктом дослідження є китайське вокальне виконавство ХХ – початку ХХІ століття як цілісна художня система, а предметом – вокальна фонетика в концертно-камерному виконавстві Китаю.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Репрезентація міфологічних образів жінки в сучасній візуальній культурі України
    Авершина, Аліна Олегівна
     (2026, ХДАК)
    Дисертація присвячена дослідженню репрезентації міфологічних жіночих образів у візуальній культурі України періоду незалежності. Практики образотворчого мистецтва розглянуто як такі, що зумовлені соціокультурною динамікою та забезпечують сенсоутворення в просторі культури. Мета дослідження полягає в культурологічному осмисленні динаміки та варіативності художньої репрезентації жіночих міфологічних образів у візуальній культурі незалежної України в образотворчому мистецтві. Об’єктом дослідження є візуальна культура України періоду незалежності. Предметом дослідження є міфологічні жіночі образи в художніх практиках візуальної культури України 1991–2024 рр. Досліджено соціокультурний контекст періоду незалежності в хронологічній перспективі, а саме: 1991−2000 рр., період від Помаранчевої революції до Революції гідності, період Революції гідності, початок російськоукраїнської війни. Звернуто увагу на інституалізацію феміністичного руху в результаті революційних подій в Україні. Прослідковано динаміку трансформації образів жінки-матері та жінки-держави як міфологеми Берегині, а також образу жінки-воїтельки внаслідок російсько-української війни. Вивчено актуалізацію демонологічного пласту української міфології на прикладі образів відьми, смерті, ляльки-мотанки, русалки та мавки. Зазначено, що демонологічна образність унаочнила потенціал української нації у вимірах самобутності та ідентичності. Проаналізовано неоміфологічні образи Сталевої відьми і Святої Джавеліни, репрезентація яких зумовлена подіями російськоукраїнської війни.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Пісенний фольклор перехідної етнокультурної зони (на матеріалі Слобожанщини, Наддніпрянщини та Північного Надазов’я)
    Жук, Катерина Вікторівна
     (2026, ХДАК)
    У дисертації представлено комплексне дослідження українського пісенного фольклору перехідної етнокультурної зони покордоння Слобожанщини, Середньої Наддніпрянщини та Північного Надазов’я, що розглядається в контексті історико-соціальних детермінант формування фольклорної традиції, в лінгвістичному, соціокультурному, обрядовому та музикознавчому, зокрема етномузикологічному аспектах. Запропоновано цілісне етномузикознавче осмислення пісенної культури усної традиції, що сформувалась внаслідок багатоетапного заселення локусу дослідження. Актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, винятковою цінністю та культурною значущістю традиційного пісенного фольклору локусу дослідження, а з іншого — відсутністю його комплексного й системного дослідження у сучасній вітчизняній етномузикології. Потреба у збереженні, систематизації та трансмісії жанрового фонду наступним поколінням загострюється прямою загрозою знищення та втрати традиційної пісенної спадщини локусу дослідження внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Мета дослідження – визначити специфіку пісенного фольклору перехідної етнокультурної зони між півднем Слобожанщини, Середньою Наддніпрянщиною та Північним Надазов’ям та розкрити його роль у контексті національної музичної культури. Об’єкт дослідження – український пісенний фольклор перехідної етнокультурної зони. Предмет дослідження – специфіка функціонування українського пісенного фольклору в умовах перехідної етнокультурної зони, розглянутої на матеріалі покордоння півдня Слобожанщини, Середньої Наддніпрянщини та Північного Надазов’я.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Балалайкове виконавство та музично-просвітній рух у Харкові на межі ХІХ–ХХ століть
    Лошков, Юрій Іванович
    ;
    Костогриз, Сергій Олександрович
     (2026, ХНУМ ім. І. П. Котляревського)
    Розглядається специфіка культивування в Харкові з останніх років ХІХ століття вдосконаленої балалайки як засобу музичної просвіти в контексті визначення основних культурних сфер функціонування балалайкового виконавства. Уперше в академічний музикознавчий дискурс введено низку маловідомих неоприлюднених фактів музичної історії Харкова, пов’язаних із розвитком мистецтва гри на балалайці та культурно-просвітницькою місією цього популярного інструмента в житті міста. Головним інформаційним джерелом послугували матеріали тогочасної місцевої преси (газет «Південний край», «Харківські губернські відомості»), зокрема й спостереження відомого харківського музичного критика В. Сокальського (Дон-Дієз). Висвітлено роль «Харківського музичного гуртка» й «Товариства любителів хорового співу» як просвітніх об’єднань професійних музикантів і аматорів у концертних заходах за участю струнно-щипкових інструментів, зокрема балалайки, мистецтво гри на якій на межі ХІХ–ХХ століть почало інтенсивно поширюватися серед незаможних прошарків харківців, перш за все, представників сфер освіти та промислового виробництва. Також відзначено просвітницьку діяльність професійного музиканта В. Катанського як керівника аматорського балалаєчного оркестру Харківського міського реального училища.