<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Вітаємо в інституційному репозитарії Харківської державної академії культури!

Репозитарій ХДАК (eKhSACIR) — це цифрова скарбниця наукових, освітніх та творчих праць нашої академічної спільноти.

eKhSACIR містить навчально-методичні видання, наукові статті, монографії, кваліфікаційні роботи та інші матеріали, створені викладачами, співробітниками та здобувачами академії.

Кількість документів у репозитарії: 5145

Запрошуємо дослідників, здобувачів і всіх зацікавлених користувачів долучатися до спільноти, користуватися матеріалами, ділитися власними напрацюваннями та розвивати науковий потенціал разом із нами. Ваша активність допоможе зробити наш репозитарій ще кориснішим і доступнішим для всіх!

 З питань роботи репозитарію звертайтеся до бібліотеки   Головний корпус, кімната 16
 repository@xdak.ukr.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Репрезентація феноменів ностальгії та пам’яті у хореографічному мистецтві
    Коростильова, Валерія Сергіївна
     (ХДАК, 2026-11-14)
    Актуальність теми пов’язана з проблемою дослідження феноменів ностальгії та пам’яті. Воно відбувається на перетині багатьох наук - історії, соціальної антропології, етнології, медицини, психології, фольклористики тощо, а переживання ностальгії тією чи іншою мірою знайомі нам усім. Це складне емоційне переживання, у якому поєднуються позитивні почуття, які пов’язані зі спогадами про минуле, та усвідомлення неможливості його повернення. В умовах невизначеності майбутнього людина нерідко звертається до власного минулого, знаходячи в ньому відчуття стабільності, емоційної опори та внутрішньої рівноваги. Таким чином, ностальгія та пам’ять постають як взаємопов’язані явища, що набувають особливої актуальності в сучасних умовах, і потребують глибшого осмислення не лише з психологічної, а й із мистецької точки зору. Мета кваліфікаційної роботи – дослідити феномени ностальгії та пам’яті, визначити їх творчий потенціал і можливості використання результатів дослідження у балетмейстерській діяльності.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Специфіка ретрансляції фольклорних традицій виразними засобами молдавського народно-сценічного танцю
    Семенова, Вікторія Олександрівна
     (ХДАК, 2026-11-14)
    Молдавський народний танець вирізняється своєрідністю хореографічної лексики, характерною манерою виконання, виразною музично-ритмічною організацією та різноманітністю композиційно-просторових побудов. Його розвиток безпосередньо пов’язаний із календарною, родинною та побутовою обрядовістю, традиціями сільських громад і регіональними особливостями танцювальної культури. Водночас сценічне втілення фольклорних зразків передбачає не лише їх відтворення, а й певний добір, опрацювання та художнє переосмислення відповідно до законів сценічного мистецтва. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю з’ясування особливостей такого переходу від традиційного танцювального середовища до сценічного простору. Особливої уваги потребує визначення тих виражальних засобів, за допомогою яких у народно-сценічній хореографії зберігаються характерні ознаки молдавського фольклору: традиційна лексика, виконавська манера, музично-ритмічні характеристики, композиційні форми та національна образність. Важливим є також розуміння межі між збереженням автентичної основи, сценічною обробкою та авторською інтерпретацією фольклорного матеріалу.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Хореографічна робота з дітьми з особливими освітніми потребами
    Боковикова, Євгенія Олександрівна
     (ХДАК, 2026-11-14)
    Питання залучення дітей з особливими освітніми потребами до мистецької діяльності, зокрема до хореографії, належить до числа найменш розроблених у сучасній хореології та педагогічній науці. У працях вітчизняних і зарубіжних дослідників висвітлено окремі аспекти інклюзивного навчання, соціалізації дітей з особливими освітніми потребами, корекційного впливу мистецтва на розвиток особистості. Водночас особливості правового, організаційного та методичного забезпечення участі дітей з особливими освітніми потребами у хореографічній діяльності залишаються недостатньо дослідженими. Сучасна освітня політика України спрямована на впровадження інклюзивного підходу, розширення можливостей доступу дітей з особливими освітніми потребами до різних форм освіти, у тому числі мистецької. У цьому контексті потребують наукового осмислення механізми залучення таких дітей до хореографічної діяльності як засобу їхнього фізичного, емоційного та соціального розвитку. Мета магістерського дослідження полягає у визначенні специфіки хореографічної діяльності дітей з особливими освітніми потребами, виявленні художньо-творчих і методичних особливостей їх залучення до занять хореографією, а також у розробленні рекомендацій щодо удосконалення практики інклюзивної хореографічної освіти.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Сім небес Летючої Сковороди: нариси про архетип Космосу в мистецькій педагогіці
    Воропаєв, Євгеній Павлович
     (Код Орфея, 2026)
    Ця книжка запрошує читача на борт концептуального корабля — «Летючої Сковороди», де в уявній ноосферній мандрівці крізь сім метафоричних небес сходяться двоє великих мислителів української та світової культури: Григорій Сковорода та Володимир Вернадський. Сковорода відповідає за «філософію серця», Вернадський — за суворий аналіз «приладової панелі». Їхній діалог присвячено архетипу Космосу в межах авторської психолого-педагогічної моделі «Код Орфея». Для давніх греків Космос був не просто фізичним простором, а джерелом вищої гармонії та досконалості, найпрекраснішим об'єктом світобудови. У цій моделі він постає як вищий рівень внутрішньої впорядкованості митця, де його споріднена праця, тілесна координація та метакогнітивне спостереження зливаються в єдиний безкорисливий політ. Автор — кандидат психологічних наук, доцент, який багато років працює з дітьми, театрами та музикою. Видання орієнтоване на студентів, аспірантів та викладачів мистецьких вищих навчальних закладів.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Захист сценічного образу Дон Гонзаго у дипломній виставі за п’єсою Лесі Українки «Камінний господар»
    Червінський, Юрій
     (ХДАК, 2026)
    Сучасне театральне мистецтво дедалі частіше звертається до глибокого психологічного аналізу класичних драматургічних творів, що дозволяє не лише відтворювати сюжетну основу п’єси, а й розкривати внутрішній світ персонажів, їхні мотивації, конфлікти та духовні переживання. У цьому контексті особливе місце займає драматургія Леся Українка, яка поєднує філософську глибину, психологізм та символічне осмислення людського буття. Її твори не втрачають актуальності й сьогодні, оскільки порушують універсальні проблеми влади, свободи, морального вибору та внутрішньої відповідальності людини. Актуальність роботи зумовлена необхідністю глибокого дослідження процесу створення сценічного образу Командора в умовах сучасного театру, де важливу роль відіграють психологічна достовірність, внутрішня мотивація персонажа та пошук нових форм акторської виразності. Робота над цією роллю вимагає від актора не лише технічної майстерності, а й глибокого осмислення внутрішньої природи героя, його світогляду та місця у драматургічному конфлікті твору. Мета: створити і втілити сценічний образ Дон Гонзаго у відповідності до задуму та природи виконавця на основі дослідження особливостей характеру та поведінки персонажу; оволодіти навичками сценічного перевтілення.