Вітаємо в інституційному репозитарії Харківської державної академії культури!

Репозитарій ХДАК (eKhSACIR) — це цифрова скарбниця наукових, освітніх та творчих праць нашої академічної спільноти.

eKhSACIR містить навчально-методичні видання, наукові статті, монографії, кваліфікаційні роботи та інші матеріали, створені викладачами, співробітниками та здобувачами академії.

Кількість документів у репозитарії: 4867

Запрошуємо дослідників, здобувачів і всіх зацікавлених користувачів долучатися до спільноти, користуватися матеріалами, ділитися власними напрацюваннями та розвивати науковий потенціал разом із нами. Ваша активність допоможе зробити наш репозитарій ще кориснішим і доступнішим для всіх!

 З питань роботи репозитарію звертайтеся до бібліотеки   Головний корпус, кімната 16
 repository@xdak.ukr.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 13 з 13

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Виконавські та вокально-технічні особливості партій мецо-сопрано в драматургії опер Джузеппе Верді (на прикладі образів Азучени, Амнеріс та Еболі)
    (ХДАК, 2026) Фурсал, Ангеліна Юріївна
    Оперна творчість Джузеппе Верді є одним із визначальних явищ європейського музичного театру XIX ст. і водночас формує важливі засади сучасної вокально-виконавської традиції. У вердіївській оперній драматургії вокальна партія функціонує не лише як мелодичний носій тексту, а як ключовий засіб формування сценічного образу. Через інтонаційну пластику мелодії, темброву наповненість звуку та динамічну архітектоніку фрази композитор розкриває психологічний стан персонажа. Саме тому у творчості Дж. Верді вокальна техніка набуває не лише суто акустичного, але й драматургічного значення.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Еволюція вокальної техніки як чинник інтерпретаційних трансформацій
    (ХДАК, 2026) Махлун, Алла Володимирівна
    Осмислення еволюції вокальної техніки як історично зумовленого процесу дає підстави розглядати її не лише як систему фізіологічних навичок, а як чинник, що безпосередньо формує інтерпретаційну модель кожної епохи. Вокальна техніка визначає характер звукоутворення, регістрову стратегію, динамічну архітектоніку та артикуляційний тип, а отже — впливає на інтонаційне мислення виконавця. Саме тому зміна технічних засад співу спричиняє трансформацію способу прочитання музичного тексту.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Сопранова партія у “Petite messe solennelle” Джоаккіно Россіні: трансформація bel canto в духовному стилі
    (ХДАК, 2026) Коваль, О.
    Звернення до пізньої духовної творчості Джоаккіно Россіні неминуче актуалізує питання еволюції його вокального стилю, що особливо виразно простежується в сопрановій партії “Petite messe solennelle”. У цьому творі bel canto не зникає як технічна основа, проте зазнає суттєвої функціональної трансформації. Якщо в оперному контексті ця система спрямована на театральну проєкцію, афективну експресію та регістрово-динамічну контрастність, то в духовному жанрі вона переорієнтовується на камерну акустику, ансамблеву співмірність і духовну інтроверсію звучання.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Емоційно-вольова виразність у виконавській діяльності диригента-хормейстера
    (ХДАК, 2026) Бойко, В.
    У сучасному хоровому мистецтві постать диригента відіграє надзвичайно важливу роль. Саме він об’єднує окремі голоси в єдиний художній організм, формує стиль звучання колективу та спрямовує інтерпретацію твору. Одним із ключових чинників успішної діяльності хормейстера є його емоційно-вольова виразність, яка поєднує глибину переживання музики з умінням цілеспрямовано керувати творчим процесом.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Проблемні аспекти викладання камерно-концертного співу в умовах оптимізації сучасного освітнього процесу
    (ХДАК, 2026) Давидович, Лариса Віталіївна
    Камерно-концертний спів є важливою складовою професійної підготовки вокаліста, оскільки саме в цьому жанрі найбільш виразно проявляється взаємодія музичної інтонації, поетичного тексту та індивідуальної виконавської інтерпретації. На відміну від оперного виконавства, де значну роль відіграють сценічна дія та масштабність оркестрового звучання, камерно-вокальна музика орієнтована на інтонаційну деталізацію, темброве нюансування та змістовну виразність слова. У зв’язку з цим процес викладання камерно-концертного співу потребує спеціальних методичних підходів, які враховують специфіку цього жанру.