Вітаємо в інституційному репозитарії Харківської державної академії культури!

Репозитарій ХДАК (eKhSACIR) — це цифрова скарбниця наукових, освітніх та творчих праць нашої академічної спільноти.

eKhSACIR містить навчально-методичні видання, наукові статті, монографії, кваліфікаційні роботи та інші матеріали, створені викладачами, співробітниками та здобувачами академії.

Кількість документів у репозитарії: 4678

Запрошуємо дослідників, здобувачів і всіх зацікавлених користувачів долучатися до спільноти, користуватися матеріалами, ділитися власними напрацюваннями та розвивати науковий потенціал разом із нами. Ваша активність допоможе зробити наш репозитарій ще кориснішим і доступнішим для всіх!

 З питань роботи репозитарію звертайтеся до бібліотеки   Головний корпус, кімната 16
 repository@xdak.ukr.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 13 з 13

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Культурологічні та мистецтвознавчі дослідження: теорія і методологія
    (ХДАК, 2020) Шейко, Василь Миколайович; Кушнаренко, Наталя Миколаївна
    Висвітлюються проблеми, пов’язані зі структурою, організацією та методо логією наукової творчості в культурологічно-мистецькій галузі. Розкриваються сутність та особливості використання філософської, загальнонаукової, конкретнонаукової (спеціальної) методології в культурологічних і мистецтвознавчих дослідженнях. Розглядається концептосфера музикознавства. Виявляється специфіка наукових шкіл культурологічно-мистецького спрямування. Приділяється увага теоретико-методологічним засадам дослідження як культурологічних проблем, так і окремих видів та жанрів мистецтва.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Пір Орфея: діалоги в міжсвіті
    (Код Орфея, 2026) Воропаєв, Євгеній Павлович
    Ця книжка — для колег. Не для учнів (для них вже є чотири томи). Не для батьків (бо вони й так усе знають). Для тих, хто сам роками стоїть на сцені, сидить за роялем, веде репетиції, пише плани і думає: а чи добре я все роблю? Я — харківський музикант і педагог. Співкерівник дитячого театру. Театральний композитор. Кандидат психологічних наук, доцент. І людина, яка на пенсії нарешті дозволила собі розповідати казки. Казки — але з серйозним наміром. Так народився "Код Орфея" — авторська міждисциплінарна модель творчої особистості, яка виростає із семи архетипів: Діоніс, Аполлон, Сократ, Пегас, Орфей, Гермес, Космос. Семи — бо сім кольорів спектру, сім нот, сім містерій. Число, яке людство любить не випадково. Перші чотири томи серії вже вийшли: для молодших і старших школярів мистецьких шкіл, для студентів творчих коледжів, для магістрів і викладачів. Тепер — п'ятий. Для сформованих артистів. Для тих, хто вже пройшов усі ці ступені і хоче подивитися на них з іншого боку. Форма — незвична. Це не підручник і не монографія. Це сім діалогів, де Рудий Панько — пасічник зі Слобожанщини, нащадок гоголівського оповідача, режисер дитячого театру — потрапляє на бенкет до богів у Дельфах і задає їм незручні запитання. Там є Сократ і Піфія, Орфей і Еврідіка, Гармонія і Кадм, Гермес і Пан, старий кентавр Хірон і крилатий Пегас. І ще — Клод. Представник Ноосфери.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Методика організації шоу та артпроєктів
    (ХДАК, 2026-03-12) Гордєєв, Сергій Іванович; Бугайова, Вікторія Олександрівна
    Навчальний курс «Методика організації шоу та артпроєктів» забезпечує загальний розвиток здобувача освіти та спрямований на осмислення та опановування професією режисера шоу та артпроєктів, розробку та організацію сучасних сценічних артпроєктів. Опановування програмою курсу сприяє здатністю розв’язувати складні професійні задачі та практичні проблеми у галузі сценічного мистецтва, режисерській діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування теорії та методів мистецтвознавства, театральної педагогіки, психології творчості, культурології, проведення наукових досліджень зі сценічного мистецтва та використання інновацій у виробництві.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Тренінг особистісного розвитку
    (ХДАК, 2026-03-12) Костюніна, Олена Володимирівна
    У навчально-методичних матеріалах розглядається використання тренінгових технологій у системі вищої освіти як одного з ефективних інтерактивних методів навчання. Підкреслюється, що сучасний освітній процес передбачає застосування різноманітних активних форм роботи, зокрема ділових ігор, кейс-завдань, мозкового штурму та тренінгів, які сприяють не лише засвоєнню знань, а й розвитку комунікативних і соціальних навичок здобувачів освіти. Охарактеризовано специфіку тренінгу як групової форми роботи, у якій основна увага приділяється практичному опрацюванню знань, умінь і навичок на основі особистого досвіду учасників. Обґрунтовано доцільність упровадження практичної частини «Тренінгу особистісного розвитку» у форматі формувального експерименту-тренінгу, який передбачає створення інтерактивного психоемоційного середовища, розвиток міжособистісної взаємодії та формування соціальних установок учасників освітнього процесу.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Digital Art Collections of Libraries of Higher Education Institutions
    (Dnipro, 2025) Marina, O.; Davydova, I.; Marin, S.; Kobieliev, O.
    Digital collections of artistic direction are of great value to society from cultural, social and economicpoints of view. The article aims to study the existing digital art collections created by libraries of higher education institutions, to analyse the subject matter, structure, assess the scope, accessibility and usability.Methods. The study was conductedon the basis of a content analysis of 5 digital art collections launched by libraries of leading higher education institutions of Ukraine: National University of Kyiv-Mohyla Academy, Ukrainian Catholic University, Scientific Library of Yurii Fedkovych Chernivtsi National University, Kyiv National University of Culture and Arts, Kharkiv State Academy of Design and Arts. Results. A content analysis of digital art collections of libraries of higher education institutions of Ukraine was conducted. Integration into the scientific and educational space of the studied collections occurs mainly through their use in the educational process and research practices, which allows us to state that the potential of the studied resources remains only partially realized. Conclusions. It was found that digital art collections are currently presented in a rather fragmentary manner within the framework of local digital projects of individual higher education institutions. The main problematic aspects of the technical, technological and organizational implementation of digital art collections were identified. Directions for their development were proposed.