<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Вітаємо в інституційному репозитарії Харківської державної академії культури!

Репозитарій ХДАК (eKhSACIR) — це цифрова скарбниця наукових, освітніх та творчих праць нашої академічної спільноти.

eKhSACIR містить навчально-методичні видання, наукові статті, монографії, кваліфікаційні роботи та інші матеріали, створені викладачами, співробітниками та здобувачами академії.

Кількість документів у репозитарії: 5161

Запрошуємо дослідників, здобувачів і всіх зацікавлених користувачів долучатися до спільноти, користуватися матеріалами, ділитися власними напрацюваннями та розвивати науковий потенціал разом із нами. Ваша активність допоможе зробити наш репозитарій ще кориснішим і доступнішим для всіх!

 З питань роботи репозитарію звертайтеся до бібліотеки   Головний корпус, кімната 16
 repository@xdak.ukr.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Партисипативна меморіалізація як інструмент протидії дезінформації в сучасній українській культурі пам’яті
    Александрова, Марина В'ячеславівна
    (ХДАК, 2026)
    В умовах російсько-української війни пам’ять про минуле й осмислення сучасних подій набувають особливого значення для збереження культурної ідентичності українського суспільства. Протистояння розгортається не лише у військовій та політичній площинах, а й у сфері символів, історичних інтерпретацій і колективних уявлень. Маніпулювання історичними фактами, поширення сфальсифікованих версій минулого, заперечення досвіду постраждалих та нав’язування імперських інтерпретацій української історії спрямовані на послаблення суспільної солідарності й заперечення самостійності українського культурного розвитку. За таких обставин культура пам’яті стає важливим простором захисту суспільних цінностей, а меморіалізація перетворюється на діяльну форму збереження історичного досвіду.
  • Тип елементу:Документ,
    Пантеон і некроідеологія
    Мірошниченко, Вадим Сергійович
    (ХДАК, 2026)
    Війна як подія, що характеризується різноманітними зрушеннями, зміщеннями, трансформаціями, поділами, утворенням ситуативних спільнот і їхнім розпадом на елементи, не завжди призводить до організованості суспільства або всеохопної сталої консолідації щодо всіх проблем, які його хвилюють. Подекуди проблеми не є чимось «органічним» для стану війни, а конструюються владою, інституціями, наближеними до неї «лідерами думок» тощо, у світлі якщо і не ідеології, то ідеологем і міфів. Звичайно такі конструкції не виникають ex nihilo: вони виконують певні функції і мають свій ефект. Проте питання варто поставити так: для чого і ким такі конструкції висуваються, обґрунтовуються і втілюються? Наскільки вони стійкі? Як вони функціонуют, з яких механізмів складаються і які механізми задіюють? Для відповіді, бодай часткової, на ці питання потрібно звернутися до концепту некроідеології в контексті некрополітики. Для такого аналізу звернімося до ідеї пантеону та практик пантеонізації.
  • Тип елементу:Документ,
    Історіографія і джерельна база оцифрування пам’яток культури
    Бедріна, Надія Сергіївна
    (ХДАК, 2026)
    Диджиталізація культурної спадщини є одним із ключових напрямів її збереження, популяризації та інтеграції у світовий інформаційний простір. Систематизація історіографічного доробку і джерельної бази дозволяє оцінити еволюцію наукових підходів до оцифрування культурної спадщини. Наукова новизна полягає в систематизації вітчизняного й зарубіжного історіографічного доробку. У тезах структуровано сучасну джерельну базу через призму міждисциплінарного поєднання пам’яткознавства, архівістики та інформаційних технологій.
  • Тип елементу:Документ,
    Штучний інтелект в історико-культурному середовищі
    Бірьова, Ольга Юріївна
    (ХДАК, 2026)
    Штучний інтелект є перспективним інструментом розвитку історико-культурного середовища. Його використання сприяє оптимізації наукових досліджень, удосконаленню музейної комунікації, цифровізації та популяризації культурної спадщини, а також розширенню можливостей сучасної освіти. Ефективність упровадження цих технологій залежить від поєднання цифрових інновацій із науковою обґрунтованістю, професійною відповідальністю та дотриманням принципів академічної доброчесності.
  • Тип елементу:Документ,
    Інформаційні технології в експериментальних історичних дослідженнях: досвід українсько-болгарської експедиції 2026 р.
    Тортіка, Марія Валеріївна
    (ХДАК, 2026)
    Метою цієї розвідки є визначення можливостей інформаційних технологій у реконструкції походу князя Володимира Мономаха проти половців у 1111 р. та перевірка запропонованих історико-географічних гіпотез за матеріалами українсько-болгарської експедиції, проведеної у вересні 2026 р. в басейні Сіверського Дінця.