Вітаємо в інституційному репозитарії Харківської державної академії культури!

Репозитарій ХДАК (eKhSACIR) — це цифрова скарбниця наукових, освітніх та творчих праць нашої академічної спільноти.

eKhSACIR містить навчально-методичні видання, наукові статті, монографії, кваліфікаційні роботи та інші матеріали, створені викладачами, співробітниками та здобувачами академії.

Кількість документів у репозитарії: 4337

Запрошуємо дослідників, здобувачів і всіх зацікавлених користувачів долучатися до спільноти, користуватися матеріалами, ділитися власними напрацюваннями та розвивати науковий потенціал разом із нами. Ваша активність допоможе зробити наш репозитарій ще кориснішим і доступнішим для всіх!

 З питань роботи репозитарію звертайтеся до бібліотеки   Головний корпус, кімната 16
 repository@xdak.ukr.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 12 з 12

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Міф у горизонті феноменології життя
    (ХДАК, 2025) Панков, Георгій Дмитрович
    Поняття міфу набуло широкого поширення в засобах масової інформації. Однак, попри кардинальний перегляд сучасної філософської та культурологічної думки сциєнтичного погляду на міфологію, який домінував у радянських суспільних та гуманітарних науках, розуміння міфу як вигадки, що приймається за істину, досі продовжує посідати чільне місце в смисловому полі сучасників. Причому сциєнтична його вульгаризація притаманна не лише масовій свідомості, але також присутня в чисельних висловлюваннях представників соціальної та гуманітарної еліти. Таке ставлення до міфу проникло в політичний лексикон, у якому його значення часто використовується у вигляді принизливої та упередженої оцінки альтернативних позицій щодо певного політичного руху. Міф став предметом ідеологічних маніпуляцій, що значною мірою знецінює його значення в просторі культурного життя. Викладена обставина актуалізує реабілітацію гуманістичної цінності міфології в горизонті критики її сциєнтичної альтернативи. У зазначеному відношенні автор пропонує використовувати в системі методології гуманітарних дисциплін традицію феноменології життя та співвіднести з її обрієм цінність міфу.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Історико-культурна спадщина Слобожанщини в контексті деколонізаційних процесів
    (ХДАК, 2025) Бірьова, Ольга Юріївна
    В сучасній Україні відбуваються масово процеси деколонізації, пов’язані саме з радянським минулим. Слобожанщина часто сприймається як регіон з сильним впливом комуністичної ідеології. В процесах деколонізації більший акцент слід роботи на місцеві здобутки. Науковців, які чималий вклад внесли в розвиток літератури, мистецтва, науки (нобелевських лауреатів). У радянські часи місто мало пам’ятники та вулиці Пушкіну, але при цьому в місті не було пам’ятника та вулиці Дмитра Багалія, який чимало зробив для дослідження історії Слобожанщини. В регіоні є унікальне церковне зодчество, світська садибна архітектура. Всі ці об’єкти маловідомі в українському середовищі. А садибні пам’ятки не музеєфіковані до нашого часу. Процес деколонізації має проводитися в комплексному заході: комеморація, цифровізація архітектурної спадщини, реставрація будівель, музеєфікація садово-паркових ансамблів, популяризація в інтернет-просторі, створення унікальних туристичних маршрутів у майбутньому, розробка маркетингової стратегії культурної політики регіону.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    «Привілеї» в Україні як культурно-ментальний феномен (1945–1991 рр.)
    (ХДАК, 2025) Шандра, Ірина Олександрівна
    Свою незалежність Україна зустріла маючи на чолі класичну радянську еліту з її менталітетом використання посади як привілея, тобто невичерпного ресурсу матеріального збагачення. З цим і було пов’язано зволікання з проведенням ринкових реформ, використання коштів державного бюджету з метою власного збагачення, захмарний рівень корупції та як результат — глибока економічна криза перших років незалежності України.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Формування нетрадиційних прийомів виконавської техніки у флейтовому мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття
    (ХДАК, 2025-11-24) Данильченко, Юлія Андріївна
    У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення процесу розвитку і функціонування нетрадиційних виконавських технік у флейтовому мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Актуальність дослідження визначається недостатнім висвітленням у сучасному науковому дискурсі художніх і технологічних аспектів флейтового мистецтва другої половини ХХ – початку ХХІ століття, яке характеризується у цей час суттєвим розвитком насамперед на європейському та американському культурному ландшафті. Цей розвиток зумовлений цілою низкою соціокультурних, економічних, мистецьких чинників, серед яких: поява нових, зокрема інноваційних моделей флейт, значне зростання виконавської майстерності та розвиток флейтових виконавських шкіл, загальним розвитком академічного музичного мистецтва та появою нових стильових і жанрових його напрямків, пошуком нових форм і засобів музичного самовираження в композиторській і виконавській творчості, подальшим зверненням відомих композиторів, музикознавців, музичних менеджерів до флейтового мистецтва в цілому.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Основні характеристики музеєфікації міських історико-архітектурних ландшафтів (практика порівняльного аналізу історичної урбаністики в Болгарії та Україні)
    (ХДАК, 2025) Тортіка, Марія Валеріївна
    У 2019 р. болгарське місто Пловдив стало переможцем щорічного європейського конкурсу «Культурна столиця Європи», отримавши це звання першим серед найбільших міст Болгарії. Само собою постає питання, чим же привернуло це місто увагу членів міжнародного європейського журі та, відповідно, які питання дає відповіді архітектурно-історичний простір центральної частини цього міста? Відповідаючи на подібне питання, слід зазначити, що загалом поняття історико-архітектурний ландшафт стосується не лише власне архітектурної композиції конкретної частини міста, але й є комплексним середовищем, яке об’єднує в собі: історичну, художню, природну та соціальну складову міського середовища. Тобто, міський ландшафт — це не просто набір музеєфікованих пам’яток, а живий організм, що розвивається та є необхідним для процесу самоідентифікації жителів міста. Він є важливим для усвідомлення загального історичного минулого та формування естетичних і моральних орієнтирів. Саме для цього були створені й використовуються сьогодні: «Конвенція про ландшафти», підписана у Флоренції у 2000 р.; європейські конвенції «Про захист європейської археологічної спадщини», «Про захист архітектурної спадщини» та інші.