Пропаганда, ідеологія, світогляд: теоретичні контексти і час війни

Abstract

У своєму спільному есеї “Le mythe nazi” Філіп Лаку-Лабарт і Жан-Люк Нансі, покладаючись і до певної міри, розвиваючи думки Ганни Арендт, концентрують увагу на дослідженні ідеології як тотально здійснюваній логіці ідеї, тобто ідеологія позиціонує себе такою, що пропонує «політичне пояснення світу» (пояснення історії), відштовхуючись від одного концепту. Таким концептом можуть бути раса, клас, нація, партія. Пояснення світу або, як його ще називають французькі філософи, використовуючи німецький термін "Weltanschauung”, — світогляд, завжди розуміє себе саме як тотальне. Іншими словами, вибудовувана ідеологія як концентрована логіка одного концепту, що монополізує право на тлумачення світу (вона і є тим єдино правильним світом, інші світи мусять або підкоритися, або зникнути), не допускає у своїй структурі лакун, порожнин, різночитань. Її монополія не обговорюється, не дискутується, а приймається мов певний модус віри, як сформована на цих принципах реальність.