Специфіка ретрансляції фольклорних традицій виразними засобами молдавського народно-сценічного танцю

Abstract

Молдавський народний танець вирізняється своєрідністю хореографічної лексики, характерною манерою виконання, виразною музично-ритмічною організацією та різноманітністю композиційно-просторових побудов. Його розвиток безпосередньо пов’язаний із календарною, родинною та побутовою обрядовістю, традиціями сільських громад і регіональними особливостями танцювальної культури. Водночас сценічне втілення фольклорних зразків передбачає не лише їх відтворення, а й певний добір, опрацювання та художнє переосмислення відповідно до законів сценічного мистецтва. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю з’ясування особливостей такого переходу від традиційного танцювального середовища до сценічного простору. Особливої уваги потребує визначення тих виражальних засобів, за допомогою яких у народно-сценічній хореографії зберігаються характерні ознаки молдавського фольклору: традиційна лексика, виконавська манера, музично-ритмічні характеристики, композиційні форми та національна образність. Важливим є також розуміння межі між збереженням автентичної основи, сценічною обробкою та авторською інтерпретацією фольклорного матеріалу.