Народнопісенне виконавство як явище у сучасному національному культурному просторі

Abstract

Відродження національних джерел, історичної, культурної пам’яті та водночас атрибутивні для межі XX–XXI ст. процеси взємовпливу та синтезу різних культурних площин, зокрема в їх національних вимірах, стали потужним каталізатором зростання вагомості народнопісенного виконавства в сучасному національному культурному просторі. Сягаючи своїм корінням тенденцій останньої третини XX cт., маркованих актуалізацією автентичного начала та інтенсифкацією його апробації в межах академічної традиції, концентровано втіленої в «новій фольклорній хвилі», академізація народнопісенного виконавства увиразнила набуття ним самостійного статусу повноправного компонента сучасної художньої картини світу. Постаючи в численних індивідуальних виконавських інтерпретаціях, народнопісенне виконавство демонструє лабільне варіювання настанов його автентичної, народно-академічної та естрадної модифікацій. Унаочнюючи різноманіття стильових міксів на межі XX-XXI ст. і інтенсивну суб’єктивізацію творчих світів митців, народнопісенне виконавство стає цариною відбиття як мейнстримів художньої рефлексії, так і збереження й трансляції національної культурної пам’яті, плюралізму художніх модусів утілення національних ментальних основ.