Особливості візуальної мови українського кіно ХХІ століття

Abstract

Кінематограф є таким видом мистецтва, де зображальна та звукова образність доповнюють один одного. Однак у ХХІ ст. з розвитком новітніх технологій та еволюцією екранної культури, візуальна складова виходить на перший план. Від ХХ ст. набуває розвитку монтаж, а на початку ХХІ – він стає одним із основних виражальних засобів. Крім того, режисери використовують й інші художньо-виражальні засоби, що апелюють до зорового сприйняття. Тому являється важливим проаналізувати особливості сучасної візуальної мови ігрового кінематографу. Мета роботи полягає у визначенні особливостей візуальної мови українського кінематографу ХХІ ст., принципів її кореляції з класичною спадщиною та основних засобів і прийомів художньої виразності.