Проблемні царини діяльності піаніста-концертмейстера у сучасному часопросторі культури

Abstract

Мета дослідження – висвітлення проблемних сфер сучасної діяльності піаніста-концертмейстера. Методологія дослідження ґрунтується на компаративних настановах і передбачає опору на засади сис-темного та виконавського підходів. Наукова новизна дослідження визначається окресленням новаційних проблем, що постають у діяльності концертмейстера в сучасному часопросторі культури. Висновки. Як детермінанти формування нових проблемних царин у діяльності концертмейстера у статті визначено сучасні зміни художньої практики та парадигмальні зрушення в системі фахової освіти. Доведено, що сту-дентоцентрована парадигма та дистанційний формат освіти проблематизують формування психологіч-них вимірів творчого партнерства. психологічної гнучкості й актуалізують інтенсифікацію комунікацій-ного потенціалу постаті концертмейстера, його орієнтованість на творчу лабільність, толерантність та емпатію, готовність до експериментальних творчих рішень, особливо затребувані при опануванні новітнього репертуару. Обґрунтовано вагомість таких модусів вирішення проблеми професійного вдоско-налення, як: апробація новітніх компонентів виразової палітри сучасного музичного мистецтва; опануван-ня графічних новацій, програм із фіксації нотного тексту; свідома орієнтація на створення багатошаро-вого змістового виміру творів в умовах тенденцій жанрової та концептуальної трансформації музичного мистецтва. Акцентовано, що діджиталізація освіти та зміни її алгоритмів проблематизують опанування концертмейстером цифрового інструментарію, зокрема для відео- та аудіо-конференцій, та оволодін-ня спектром можливостей цифрових варіантів фортепіано. Це створює підстави для вирішення питань транспонування, творення ансамблевої єдності, апробації можливих інтерпретацій твору, а також акти-візації самостійної діяльності здобувачів вищої освіти щодо опрацювання і вдосконалення виконавських версій твору у технічному та концептуально-змістовому, образному вимірах творів та є потужним при-кладом перманентної спрямованості музиканта на розширення компетентнісного кола та професійного тезаурусу.

The purpose of the study is to highlight the problematic areas of the modern activity of a concertmaster. The research methodology is based on comparative guidelines and involves reliance on the principles of systemic and performance approach. The scientific novelty of the study is determined be the identification of innovative problems that arise in the activity of a concertmaster in the modern cultural time-space. Conclusions. The article identifies modern changes in artistic practice and paradigmatic shifts in the system of professional education as determinants of the formation of new problem areas in the activity of a concertmaster. It is proved that the student-centred paradigm and the distance education format problematize the formation of psychological dimensions of creative partnership and psychological flexibility and actualize the intensification of the communication potential of the concertmaster`s personality, his focus on creative lability, tolerance and empathy, readiness for experimental creative solutions, especially in demand when mastering the latest repertoire. It is substantiated the significance of such modules for solving the problem of professional development as: testing the latest components of the expressive palette of contemporary musical art; mastering graphic innovations, programs for fixing the musical text; conscious orientation toward creating a multilayered semantic dimensions of works in the context of trends in genre and conceptual transformation of musical art. It is emphasized that the digitalization of education and changes in its algorithms problematize the concertmaster`s mastery of digital tools, in particular for video and audio conferences, and mastery of the range of possibilities of digital piano options. This create the basis for solving the issues of transposition, creating ensemble unity, testing possible interpretation of the work, as well as activating the independent activity of higher education students in the development and improvement of performance versions of the work in the technical, conceptual, semantic, and figurative dimensions of the work, and is a powerful example of the musician`s permanent focus of expanding the competence circle and professional thesaurus.