Цифровізація музеїв і необхідність формування інформаційної культури музейників

Abstract

Музей як соціокультурний інститут, спрямований на документування, вивчення і трансляцію історико-культурної спадщини, є однією з констант інформаційної цивілізації, оскільки спрямований на відкритість свого інформаційного середовища та свободу доступу до інформації. Він почав активно використовувати можливості інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для вдосконалення основного напряму своєї діяльності на етапі інформатизації: завдяки використанню баз даних, оцифруванню музейних публікацій на CD-ROM, матеріали виставок, експозицій, колекції фондів стають доступними широкій аудиторії. Оцифровка музею знайшла своє втілення у всьому комплексі таких технологій, як технологія оцифрування, сканування, мультимедіа, VR-технологія, AR-технологія, 3D-технології, а також технології мапінгу, айтрекінгу та ін. Найбільші музеї світу оцифрували значну частину своїх колекцій, в середньому — близько 80 тисяч експонатів. Зокрема, експерти першого й найбільшого у світі музею в галузі декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну — Музей Вікторії та Альберта (V&A) (м. Лондон, Велика Британія) виклали в мережу «Інтернет» описи 1,2 млн своїх експонатів. Галеристи Метрополітен-музею (The Metropolitan Museum of Art) (м. Нью-Йорк, США) збагатили свій офіційний сайт цифровими зображеннями понад 400 тисяч експонатів. Представники Рейксмузеуму (Rijksmuseum) (м. Амстердам, Нідерланди) оцифрували практично всі свої колекції, і завантажили фотографії понад 600 тисяч експонатів.