Особливості формування резильєнтності вчителів закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану

Abstract

Сучасна Україна переживає складний період воєнного стану, який торкнувся всіх сфер суспільного життя, зокрема освіти. Вчителі, як одна з ключових соціально-професійних груп, опинилися перед необхідністю не лише виконувати свої професійні обов’язки в умовах постійної невизначеності, але й зберігати внутрішню стійкість, психологічне здоров’я та здатність підтримувати учнів. Відтак, питання резильєнтності - здатності людини ефективно долати стрес, адаптуватися до змін і відновлювати психологічну рівновагу - набуває особливої актуальності. Особливої уваги потребує дослідження різниць у рівні резильєнтності серед педагогів різних регіонів України, зокрема Сходу та Заходу, оскільки соціокультурні, економічні та воєнні чинники по-різному впливають на психологічний стан учителів. У східних регіонах освітяни частіше стикаються з безпосередніми наслідками бойових дій, тоді як у західних областях - з викликами адаптації внутрішньо переміщених осіб, змінами в навчальному процесі та соціальною напругою. Актуальність теми зумовлена потребою у психологічному забезпеченні педагогічної діяльності в умовах воєнного стану, а також необхідністю розробки практичних підходів до підтримки вчителів, які працюють у різних соціокультурних контекстах України. Об’єкт дослідження - резильєнтність вчителів закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Предмет дослідження - особливості формування резильєнтності вчителів закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.