Кітч як вище сучасного національного вокального мистецтва естради

Abstract

Мета статті полягає у визначенні особливостей кітчу у просторі сучасного національного естрадного вокального мистецтва. Методологія статті ґрунтується на компаративних настановах, принципах культуро-логічного підходу, методах аналізу та синтезу, семантичного, інтерпретаційного та стильового аналізу. Наукова новизна статті полягає у виявленні характерних особливостей кітчу в естраді на концептуальному, виразовому та комунікативному рівнях. Висновки.Показано, що у просторі естради кітч, розрахований на масового споживача, постає як відбиття сучасних тенденцій актуалізації національного начала та мультикультуралізму, взаємовпливу академічного та естрадного мистецтва. Виявлено, що концептуальні обрії кітчу визначає редуковане втілення національного начала на рівні його зовнішніх маркерів, репрезентованих зокрема крізь призму як гумористичності, так і гіперболізованої чуттєвості та відвертості, щирості, а також мультикультурні інтенції, які відбиваються у мовній еклектиці. Акцентовано, що функціональне коло кітчу позначено пріоритетом розважальної та релаксаційної функцій. Обґрунтовано особливості музичної лексики – декларативне спрощення гармонічної та ритмічної організації, повторюваних інтонем-кліше в обмеженому діапазоні та з мінімалізацією інтонаційного руху, передбачуваність розгортання мелосу, ритміки та гармонії, значущість постдекларування ритму. Доведено значущість таких ознак як чинників емоційного маніпулювання, програмування слухацької рефлексії та формування художньої комунікації на основі емоційно-почуттєвого єднання виконавця й аудиторії, прогнозованості перцептуального сприйняття, реакцій реципієнта. Акцентовано сугестивний потенціал кітчу, який у комунікативному вимірі реалізується шляхом запрошення аудиторії до спільного виконання та активізації реакції слухачів, та значущість візуального, перформативного компонента, що створює атмосферу штучної краси та уможливлює уникання аудиторією інтелектуальних зусиль.

The purpose of the article is to determine the peculiarities of kitch in the space of contemporary national pop vocal art. The methodology of the article is based on comparative guidelines, principles of the cultural approach, methods of analysis and synthesis, semantic, interpretative and stylistic analysis. The scientific novelty of the article lies in the identification of the characteristic features of kitch in pop music at the conceptual, expressive and communicative levels. Conclusions. It is shown that in the space of pop art, designed for the mass consumer, appears as a reflection of modern trends in the actualization of the national principle and multiculturalism, the mutual influence of academic and popular art. It is revealed that the conceptual horizons of kitch are determines by the reduced embodiment of the national principle at the level of its external markers, represented, in particular, through the prism of both humor and exaggerated sensuality, frankness, sincerity, as well as multicultural intentions reflected in linguistic eclecticism. It is emphasized that the functional circle of kitch is marked by the priority if entertainment and relaxation functions. The peculiarities of musical vocabulary are substantiated – declarative simplification of harmonic and rhythmic organization, repeated intonation clichés in a limited range and with minimalization of intonation movement, predictability of melody, rhythm and harmony development, significance of post-declaration of rhythm. Thesignificance of such features as a factors of emotional manipulation, programming of audience reflection and formation of artistic communication on the basis of emotional and sensual unity of the performer and audience, predictability of perceptual perception, and recipient`s reaction is proved. The author emphasizes the suggestive potential of kitch, which in the communicative dimension if realized by the inviting the audience to perform together and activating the audience`s reaction, and the importance of the visual, performative component, which creates an atmosphere of artificial beauty and makes it possible for the audience to avoid intellectual effort. The author emphasizes the suggestive potential of kitsch, which in the communicative dimension is realized by inviting the audience to perform together and activating the audience’s reaction, and the importance of the visual, performative component, which creates an atmosphere of artificial beauty and makes it possible for the audience to avoid intellectual effort.