Особливості народнопісенного інтонування поезій Т. Г. Шевченка (на прикладі варіантів автентичних зразків "Плавай, плавай, лебедонько")

Abstract

Радістю життя називав українську народну пісню класик світового кінематографу, геніальний український письменник Олександр Довженко, викоханий і виплеканий щирою та ніжною материною піснею. «Народ лише тоді досягає свого щастя, коли свято зберігає звичаї своєї старовини, свої прості характерні риси і свою незалежність», — таким висловом він закінчує свій особливий рукопис, зошит «Материні пісні». Серед зразків, що увійшли до унікальної збірки в розділі «Пісні з Батьківщини О. Довженка», міститься записана у 1988 р. В. І. Полевик від фольклорного гурту с. Шабалинів Коропського р-ну (коло с. Сосниці Чернігівської області) пісня на слова Т. Г. Шевченка «Плавай, плавай, лебедонько…».