Особливості розвитку цимбалів у європейській музичній культурі ХІХ-ХХ століття (органологічний аспект)

Abstract

У сучасній світовій музичній культурі цимбали займають важливе місце, виступаючи унікальним містком між народною традицією та академічним мистецтвом. Багатий тембр і широкий діапазон робить цимба-ли затребуваними серед виконавців народної, класичної та естралної і навіть джазової музики. Зростаючий інтерес зумовлений не лише музичною виразністю цього інструмента, а й багатою історією розвитку, що відо-бражає складні процеси культурної взаємодії та технічних інновацій у різних європейських країнах. Ця тема-тика є актуальною для наукового дослідження, оскільки дозволяє глибше зрозуміти еволюцію цимбалів, їх роль у формуванні національних музичних шкіл і вплив на сучасну виконавську практику. Мета статті полягає у виявленні закономірностей та особливостей конструктивної трансформації цимбалів у європейських країнах XIX–XX ст., а також у визначенні впливу соціокультурних, професійних і технологічних чинників на формування різних типів цього інструмента та їх інтеграцію у професійну музичну практику.Методологія. У статті використано органологічний аналіз для вивчення конструктивних особливостей цимбалів, історико-культурний аналіз для з’ясування впливу соціокультурних і етнічних чинників на їх розвиток, порівняльний метод для зіставлення національних варіантів інструмента, а також джерелознавчий аналіз для опрацювання наукових та архівних джерел. Наукова новизна полягає в комплексному органологічному дослідженні конструктивної еволюції цимбалів у європейській музичній культурі XIX - XX століть.Висновки. Еволюція цимбалів відбувалася двома основними шляхами: – універсалізація (створення концертних моделей, якиі стали прикладом поєднання різноетнічних та різно-часових технічних можливостей та знахідок у сфері конструкторського вдосконалення і утвердилися як об’єкт цимбального професіоналізму в багатьох європейських країнах); – спеціалізація (адаптація традиційних інструментів до потреб національних музичних шкіл, наслідком яких стала поява угорських, українських, латвійських, молдовських цимбалів тощо).

In modern world musical culture, dulcimers occupy an important place, acting as a unique bridge between folk tradition and academic art. Their rich timbre and wide range of sound capabilities make this instrument popular among both folk music performers and professional musicians working in classical and modern genres. The growing interest in dulcimers is due not only to their musical expressiveness, but also to the rich history of development, which reflects the complex processes of cultural interaction and technical innovations in different European countries. This topic is relevant for scientific research, as it allows for a deeper understanding of the evolution of the instrument, its role in the formation of national music schools and its impact on modern performing practice.