Фортепіанне виконавство: першочерговість інтонаційного осмислення фактури у процесі її прочитання та інтерпретаційного втілення

Abstract

На сьогодні в теоретичному музикознавстві закладено засади повноцінної, науково-аргументованої теорії фактури в музиці. Фактура — комплексне явище та наріжний виражальний засіб, який за своєю значимістю кореспондує з формою-структурою. У процесі дослідження встановлено, що ці дві складові — невід’ємні для «будівельного» процесу утворення будь-якого музичного матеріалу та визначено, що форма є способом розвитку цього матеріалу твору, а фактура — способом його викладу. Методологічна основа розгляду співіснування цих компонентів ґрунтується на тривимірності фактурного простору музичного твору (фортепіанного твору), його конфігуративній природі. Параметри фактури — вертикаль, горизонталь, глибина — у своїй єдності — запорука створення композитором і реалізацією виконавцем-піаністом загального простору звуковідтворення музичного твору.