Повільний туризм як нова філософія європейського туризму

Abstract

Розглянуто передумови виникнення і розвиток нової концепції європейського туризму — повільного туризму. Дослідження надає нового розуміння явища з точки зору цільового процесу споживання та нових потреб суспільства, зумовлених новою філософією «повільного життя», ознайомлює з проявами нового культурного явища — «повільний рух». Особливу увагу приділено аналізу наукових публікацій на тему повільного туризму західними вченими, який свідчить про зростаючий інтерес науковців до цієї теми. Виокремлено чотири напрями досліджень: значення часу в процесі поїздки; місцезнаходження та діяльність у пункті призначення; транспортні засоби і досвід подорожей; екологічна обізнаність. Виконане дослідження дозволяє дійти висновку, що концепція повільного туризму, яка зародилася в Італії, набуває дедалі більшої уваги і сприймається як альтернатива сучасному масовому туризму та його негативним впливам на місця, спільноти і, можливо, також самих туристів. Висунуто припущення, що концепція повільного туризму в умовах пандемії COVID-19 може стати для українського туризму однією з провідних.