Стан готовності українських бібліотек до впровадження технологій штучного інтелекту: методологія соціологічного дослідження

Abstract

Штучний інтелект (ШІ) стає невіддільною частиною життя людей і бібліотеки починають його впровадження у свою роботу. Швидкість розвитку технологій ШІ призводить до того, що в Україні не існує актуальної предметної бази знань та перевірених практичних рекомендацій щодо цього питання. Рушійною силою вивчення ШІ є розвиток генеративних моделей, таких як ChatGPT та Stable Diffusion. Легкість використання цих технологій зумовлює низький поріг входу, а їх популярність підвищує бажання спробувати. Важливо виділити різні ролі бібліотекарів-практиків та бібліотекознавців, оскільки від цього безпосередньо залежить мотивація використання ШІ: практики зацікавлені в автоматизації щоденних шаблонних завдань; вчені вивчають теоретичні можливості покращення різних сервісів і створюють нові концептуальні моделі; керівники бібліотек можуть використовувати ШІ для оптимізації використання ресурсів. Віднайти зв’язок між роллю, досвідом та знаннями про можливості різних технологій ШІ є головною метою — результат має дозволити розробити якісніші моделі впровадження ШІ та програми навчання співробітників бібліотечних установ.