Любительські кіностудії

Abstract

Яскравим відображенням загального зростання духовної культури радянського суспільства є розквіт художньої творчості народу, дедалі більше поширення нових форм його самодіяльного мистецтва - народних театрів, картинних галерей, любительських кіностудій тощо. Самодіяльна творчість в галузі кіно на Україні почала розгортатися ще до появи професіонального кіномистецтва. Так, у 1896 році, ще за кілька місяців до офіційної дати народження кіно, харків'янин А. Федецький один з перших у нашій країні знімав і успішно демонстрував хронікальні фільми. Згодом художні картини знімав А. Олексієнко. Він оригінально навіть "озвучував" свої твори: під час кіносеансу Олексієнко імітував із-за екрана українською мовою діалоги всіх дійових осіб фільму. Однією з найстаріших у республіці і країні є самодіяльна кіностудія Палацу культури ХЕМЗу. Кінолюбителі Харківського електромеханічного заводу (ХЕМЗ) створили в 1929-1930 роках першу мультиплікаційну картину "Полуничне варення" та фільм "Накип", які вийшли на екрани нашої країни. Серед авторів цих картин був відомий тепер кінорежисер Л. Луков.