Прогулянка як культурна практика засвоєння простору міста через тілесність (за твором Мішеля де Серто «Крокуючи містом»)

Abstract

Виявлено особливості концепції прогулянки Мішеля де Серто як форми залучення суб’єкта культури до міського простору. Показано, що тілесність суб’єкта поєднує просторові та семіотичні практики засвоєння міського простору як рівнозначні. Виокремлення аспекту тілесності вможливило погляд на прогулянку як на цілісну форму діяльності суб’єкта культури, яка поєднує просторові дії із практичного засвоєння міста як альтернативи громадянському активізму разом із практиками конструюванням образу міста в контексті творення множинного простору культури міста.