Поетика фортепіанної творчості Лесі Дичко

Abstract

Дисертацію присвячено розкриттю фортепіанної творчості як однієї з найяскравіших граней репрезентації художнього світу видатної української композиторки сучасності, корифея національного музичного мистецтва Лесі Дичко. Здійснено поетологічну концептуалізацію фортепіанної творчості Л. Дичко, визначено її змістовні параметри, рівні та художні контексти. Актуальність дисертації детермінована суттєвою розбіжністю між художньою значущістю фортепіанної творчості Лесі Дичко в національному мистецько-культурному просторі, її затребуваністю у виконавсько-піаністичній та педагогічній практиці та рівнем її науково-теоретичної аргументації в дискурсі сучасної музикології. Фортепіанна творчість Л. Дичко усвідомлюється як наслідок семантичної еволюції фортепіанного мислення, творчо засвоєних та індивідуально переусвідомлених жанрово-стильових засад фортепіанного мистецтва, успадкованих традицій (класико-романтичних, імпресіоністичних, неокласичних, неофльклорних та ін.), імплементованих в авторську стильову систему. Водночас ця сфера постає виразом сучасного трактування образу фортепіано і його темброво-фактурних властивостей, а також утіленням мовностилістичних засобів і виконавських прийомів, властивих постмодерній добі.

The dissertation is devoted to the peculiarities of Lesia Dychko's piano works as one of the brightest facets of representation of the author's world of the outstanding Ukrainian composer of our time, a coryphaeus of the national musical art. The conceptualization of L. Dychko's piano works in the aspect of its poetics is carried out and the parameters, levels and artistic contexts of this conceptualization are determined.