Інтерпретація гуцульської весільної обрядовості засобами українського народно-сценічного танцю

Abstract

Одним із важливих елементів української культурної спадщини є танцювальне мистецтво Гуцульщини, яке зазнало тривалого еволюційного процесу. Від виконання прикладних функцій у первісних обрядах воно трансформувалося у високохудожню форму мистецтва з багатою палітрою ритмопластичних засобів. Гуцульський танець залишається важливою складовою фольклору західної України, відображаючи культурну ідентичність та спадщину регіону. Особливе місце у культурному просторі Прикарпаття посідає гуцульське весілля — один із найбільш самобутніх і складних обрядових комплексів. Воно відзначається високою сакральною насиченістю, театралізацією та значною художньою виразністю.