Культурна дипломатія через арт-проєкти: місце режисера у міжнародній комунікації

Abstract

У статті досліджено роль режисера у створенні мистець-кого простору як інструменту культурної дипломатії. Проаналізовано теоретичні засади культурної дипломатії та концепцію «м’якої сили», обґру-нтовано місце мистецтва як ефективного засобу міжкультурної комунікації. Розглянуто ключові режисерські стратегії (гібридизація, контекстуалізація, деконструкція), що застосовуються в арт-проєктах для трансляції націона-льної ідентичності в глобальному контексті. На прикладі українських театральних, кінематографічних та візуальних проєктів, представлених на міжнародних платформах продемонстрованоздатність режисерів форму-вати символічний образ країни, актуалізувати важливі соціокультурні теми та налагоджувати емоційний зв’язок з міжнародною аудиторією. Особливу увагу приділено ролі мистецького простору як комунікативної структури, що виходить за межі естетичної презентації та стає ареною міжкультурного діалогу. Підкреслено значення режисерської діяльності як поєднання худо-жньої інтенції з дипломатичною чутливістю, здатності формувати наративи, що сприяють порозумінню та емпатії. Результати цього дослідження мають важливе теоретичне та практи-чне значення для розуміння механізмів функціонування культурної дипломатії в сучасному світі. Теоретична цінність полягає у поглибленні ро-зуміння ролі режисера як ключового актора міжкультурної комунікації та його впливу на формування міжнародного іміджу держави через мистецькі проєкти. Практичне значення дослідження полягає у можливості викорис-тання отриманих висновків для оптимізації стратегій культурної дипломатії України. Розуміння того, як саме режисерські рішення впливають на сприй-няття національної культури за кордоном, може бути використано при плануванні та підтримці міжнародних мистецьких проєктів. Перспективи подальших досліджень вбачаються у поглибленому вивченні режисерських стратегій, впливу цифрових технологій, особливостей рецепції, етичних ас-пектів та порівняльного досвіду культурної дипломатії через мистецтво.The results of this study hold significant theoretical and practical value for understanding the mechanisms of cultural diplomacy in the modern world. The theoretical value lies in deepening the understanding of the director's role as a key actor in intercultural communication and their influence on shaping the international image of the state through art projects. The practical significance of the study lies in the potential use of the findings to optimize Ukraine's cultural diplomacy strategies. Understanding how directorial decisions impact the perception of national culture abroad can be utilized in the planning and support of international art projects. The prospects for further research lie in an in-depth study of directorial strategies, the impact of digital technologies, reception specifics, ethical aspects, and the comparative experience of cultural diplomacy through art.