Пісенний фольклор перехідної етнокультурної зони (на матеріалі Слобожанщини, Наддніпрянщини та Північного Надазов’я)

Abstract

У дисертації представлено комплексне дослідження українського пісенного фольклору перехідної етнокультурної зони покордоння Слобожанщини, Середньої Наддніпрянщини та Північного Надазов’я, що розглядається в контексті історико-соціальних детермінант формування фольклорної традиції, в лінгвістичному, соціокультурному, обрядовому та музикознавчому, зокрема етномузикологічному аспектах. Запропоновано цілісне етномузикознавче осмислення пісенної культури усної традиції, що сформувалась внаслідок багатоетапного заселення локусу дослідження. Актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, винятковою цінністю та культурною значущістю традиційного пісенного фольклору локусу дослідження, а з іншого — відсутністю його комплексного й системного дослідження у сучасній вітчизняній етномузикології. Потреба у збереженні, систематизації та трансмісії жанрового фонду наступним поколінням загострюється прямою загрозою знищення та втрати традиційної пісенної спадщини локусу дослідження внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Мета дослідження – визначити специфіку пісенного фольклору перехідної етнокультурної зони між півднем Слобожанщини, Середньою Наддніпрянщиною та Північним Надазов’ям та розкрити його роль у контексті національної музичної культури. Об’єкт дослідження – український пісенний фольклор перехідної етнокультурної зони. Предмет дослідження – специфіка функціонування українського пісенного фольклору в умовах перехідної етнокультурної зони, розглянутої на матеріалі покордоння півдня Слобожанщини, Середньої Наддніпрянщини та Північного Надазов’я.

The thesis presents a comprehensive study of Ukrainian song folklore of the transitional ethnocultural zone of the border of Slobozhanshchyna, Middle Dnieper and Northern Nadazovia, which is considered in the context of historical and social determinants of the formation of folklore tradition, in linguistic, sociocultural, ritual, musicological and ethnomusicological aspects. A holistic ethnomusicological understanding of the song culture of the oral tradition, which was formed as a result of the multi-stage settlement of the locus of research, is proposed.