Шляхи розвитку української естради

Abstract

Чинниками створення синтезу фольклору та естради, які обумовили активну апробацію настанов народнопісенного виконавства, стали, з одного боку, дотичність таких атри- бутивних рис цих площин музичного мистецтва, як варіативність, імпровізаційність, нівелювання меж художньої комунікації, апеляція до особистісного начала тощо. З іншого боку, політичні та соціальні реалії часу детермінували відродження національного начала. Проявом цієї тенденції стала як інтенсифікація функціонування жанру обробки народної пісні та формуванні настанов неофольклоризму в академічній площині, так і насичення фольклорним мелосом нового пласту музичного мистецтва, і бурхливий розвиток фестивального руху, зокрема в аматорських формах репрезентації, що стало основою для насичення музичного простору новою стилістикою.