Суспільний діалог як шлях до створення інклюзивного туристичного простору (на прикладі КЗК «Музей ім. К. І. Шульженко»)

Abstract

Важлива проблема сучасного українського суспільства — відсутність інклюзивного простору, що водночас сповільнює соціалізацію молоді з інвалідністю. Звичайні шляхи її вирішення перебувають у площині благодійницької моделі ментальності, натомість сучасна модель розвитку суспільства передбачає діалог та спільну діяльність, зокрема в реалізації принципів інклюзії в туристичній інфраструктурі (помітною частиною якої є музеї). Метою статті є дослідження впровадження інклюзивного простору в музеях як підприємствах індустрії туризму в результаті налагодження суспільного діалогу. Робота — прикладне дослідження, яке базується на принципах філософії діалогу, який присвячено пошукам практичних шляхів реалізації гуманістичної моделі розвитку суспільства на конкретному підприємстві туристичної інфраструктури. У результаті аналізу успішних прикладів упровадження інклюзивного простору в українських музеях розроблено поетапний план трансформацій простору у напрямі інклюзії для КЗК «Музей ім. К. І. Шульженко». Для першого етапу важливим є створення простору діалогу з представниками цільової аудиторії та налагодження співпраці в рамках робочої групи. Для другого — співпраця під час роботи над екскурсіями. Наступним етапом роботи з удосконалення інклюзивного простору є трансформація інфраструктури.