Прозріння як акт трансцендування в діалозі Г. Сковороди «Потоп зміїний»

Abstract

Доведено, що цінність духовного прозріння є ключовою ланкою смислового поля розглянутого діалогу. Підкреслюється, що співрозмовник налаштовується на розуміння методом поступового підведення до Істини через відповідні запитання й коригування окремих його суджень. Визначено, що ключові погляди Г. Сковороди загалом націлені на практику духовного орієнтування згідно з вимогою «не повзати по землі і прямувати до вічного». Прозріння виявлено як акт піднесення особистості в її сходженні від плотської темряви до Божественного світла. Надано оцінку вчення Г. Сковороди в контексті його екзистенційно-персоналістичного повороту. З’ясовано позицію розширення горизонту ідеї піднесення до Бога, яка охоплює всю сферу макросвіту, а також символічного світу Біблії. Наголошується на піднесенні образу змія, а також на символічній трансформації значення «потопу зміїного» як духовного інструменту порятунку.

The relevance of this article stems from the urgent need for the widespread dissemination and deep-rooted value of dialogue in all areas of social and cultural life. In this regard, the work of its outstanding representative, H. S. Skovoroda, has attracted particular interest from scholars in the Ukrainian cultural space. In his system, “Dialogue. Its title, «The Deluge of Serpents»”, is presented as the interlocutor’s insight from a state of spiritual ignorance and the elevation of their consciousness to a transcendental level, which points to the task of radically transforming human nature toward its spiritual and divine dimension.