Психологічні аспекти застосування імпровізаційних практик у хореографічній роботі з підлітками

Abstract

Підлітковий вік обумовлений певними фізіологічними процесами, які супроводжуються змінами психологічного стану. Викладачі хореографічних дисциплін, працюючи в танцювальних колективах, відмічають певну складність у роботі з дітьми від 10 до 16 років та молодими людьми до 19 років. Цей вік характеризується не лише тілесними змінами, а й пошуком ідентичності, підвищеною емоційністю, потребою в самовираженні, коливанням самооцінки. Часто саме в цей період з дітьми ускладнюється комунікація, виникають непорозуміння, діти стають більш закритими або навпаки імпульсивними, що відображається не лише на техніці виконання номерів, а й впливає на внутрішній мікроклімат у колективі, а інколи призводить до припинення занять хореографією. Проте вміле застосування імпровізаційних практик у танцювальному колективі допоможе викладачам у хореографічній роботі з підлітками. А молоді виконавці, використовуючи танцювальну імпровізацію, зможуть самостійно не лише покращити технічну та емоційну складову танцю, а й впоратися з напругою, стресом, невпевненістю та іншими емоційними та психологічними проблемами, які часто виникають у танцювальному середовищі.