Розвиток блюзових традицій у творчості Гері Мура

Abstract

У статті досліджено специфіку розвитку блюзових традицій у композиторській та виконавській творчості Гері Мура (1952–2011) на матеріалі альбому “Still Got the Blues” (1990). На основі порівняльного аналізу кавер-версій (зокрема “All Your Love” у версіях О. Раша, Д. Мейолли / Е. Клептона та Г. Мура) виявлено авторські принципи переосмислення архітектоніки 12-тактового блюзу. Визначено, що Мур зберігає стильовий канон блюзової музики (ладову структуру зі зниженими ступенями, діалогічність “call and response”, триольну пульсацію, бенди, вібрато), водночас збагачуючи його рок-естетикою — розширеною динамічною палітрою та перевантаженим гітарним звуком. Окрему увагу приділено тембровій стратегії музиканта та послідовному уподібненню гітарного звучання людському голосу як визначальній рисі його виконавської манери.

Blues has occupied a significant place in music history since its widespread dissemination, yet scholarly analysis of this genre has not kept pace with its cultural impact. While musicological studies of the early and mid-XX century blues have become more common, the works of late XX and early XXI century blues artists remain largely addressed only in biographical and journalistic publications. In particular, the compositional and performing legacy of Gary Moore (1952–2011), one of the most influential blues-rock guitarists, has received very limited academic attention.