Інтерпретація народнопісенної традиції у творчості Київського академічного ансамблю української музики «Дніпро» та Олени Кулик

Abstract

Мета статті полягає в окресленні провідних спрямувань творчої діяльності Київського академічного ансамблю української музики «ДНІПРО» та Олени Кулик як носіїв народнопісенної традиції. Методологія дослідження ґрунтується на компаративних настановах, що зумовлюють звернення до принципів жанрово-го, стильового аналізу, а також культурологічного підходу. Наукова новизна статті зумовлена визначенням напрямів трансформації народнопісенної традиції та виконавства в контексті діяльності Київського академічного ансамблю української музики «ДНІПРО» та О. Кулик. Висновки. У статті обґрунтована спрямованість діяльності Київського академічного ансамблю української музики «ДНІПРО» та його очільниці – народної артистки України Олени Кулик на збереження національного духовного спадку та інноваційної репрезентації народнопісенного мистецтва і виконавства у просторі культури межі XX–XXI ст. у новаційних синтетичних формах, а також утвердження просвітницько- популяризаторськими імпрезами (фестиваль «Київ-етно-муз-фест «Віртуози фолку») новітніх механізмів буття національної культурної спадщини. Акцентовано, що про-єкти колективу «Дніпрова сага» та «Ті, що походять від сонця», що мають змістовою основою ментально детерміновані у своїй значущості антеїзм та образи Дніпра, Козака, Матері, концепт національної культур-ної пам’яті, демонструють багатовимірний синтез мистецтв та жанрових моделей (зокрема академічної традиції), універсалізм звукової картини світу. Показано, що специфіка виконавських орієнтирів ансамблю, зокрема О. Кулик, полягає в індивідуалізації варіантів суміщення народнопісенної виконавської парадигми з її академічним варіантом та ознаками естрадного варіанту. Виявлено такі маркери приналежності твор-чості О. Кулик до народнопісенної виконавської традиції у проєктах «Дніпра», як відкрите звуковидобування, обривання звучання з інтонаційною нейтральністю інтонем та редукцією лексем, акцентована виконавська експресія, високий динамічний тонус, вигуки із висхідним та низхідним глісандо та інтонаційно нейтральними завершеннями, елементи ономатопеї. При загальній значущості настанов академічного варіанту народно-пісенної виконавської парадигми співачка звертається до прийомів інструменталізації вокалу, співвідносних із цариною естради, що демонструє творче осмислення фольклору як позачасового художнього феномена.

The purpose of the article is to outline the leading direction of the creative activity of the Kyiv Academic of Ukraine Music “Dnipro” and Olena Kulyk as the carriers of the folk song tradition. The methodology of the study is based on comparative guidelines, which lead to the use of principles of genre and style analysis, as well as the cultural approach. The scientific novelty of the article is due to the identification of the leading directions of transformation of the folk song tradition and performance in the context of the activity of the Kyiv Academic of Ukraine Music “Dnipro” and O. Kulyk.