Сучасний ігровий кінематограф України: національні образи та символи у візуальній мові (на прикладі історичного жанру)

Abstract

У дисертаційному дослідженні здійснено всебічний культурологічний аналіз сучасного українського ігрового історичного кіно як потужного засобу символічної репрезентації національної ідентичності, механізму трансляції колективної пам‘яті та простору постколоніального переосмислення історичного досвіду. Особливу увагу приділено специфіці візуальної мови історичного жанру, її здатності акумулювати ідеологічні, емоційні, ціннісні та міфологічні складники національного самовираження. Історичне кіно розглядається як феномен, що виходить за межі художньої інтерпретації подій, набуваючи статусу складного культурного тексту, в якому відображено боротьбу за право на історичний наратив, культурну пам‘ять і символічне майбутнє. Актуальність дисертаційної теми обумовлена необхідністю критичного осмислення процесів формування і трансформації національної ідентичності в умовах новітніх соціокультурних змін, зокрема на тлі воєнного конфлікту, деколонізаційних процесів та активного формування політики історичної та культурної пам‘яті. Кіно як масове мистецтво, що охоплює широку аудиторію, виявляється ключовим простором культурної комунікації, у якому візуалізуються нові символічні образи, концепти і ментальні моделі. Саме в ігровому історичному кінематографі відбувається реконфігурація традиційних уявлень про минуле, націю, героя, жертву, опір, і саме тут закладаються основи для колективного уявного, яке конструює нову парадигму української культурної самосвідомості.

The relevance of the dissertation topic is determined by the need for critical reflection on the processes of formation and transformation of national identity under conditions of contemporary sociocultural changes, particularly in the context of military conflict, decolonization processes, and the active formation of historical and cultural memory policy. Cinema, as a mass art that reaches a wide audience, proves to be a key space of cultural communication, in which new symbolic images, concepts, and mental models are visualized. It is in historical fiction cinema that the reconfiguration of traditional perceptions of the past, the nation, the hero, the victim, and resistance takes place, and it is here that the foundations are laid for the collective imaginary, which constructs a new paradigm of Ukrainian cultural self-awareness.