Когнітивні чинники переживання почуття провини вимушених переселенців

Abstract

У роботі представлено результати дослідження когнітивних чинників подолання неконструктивного почуття провини у вимушених переселенців. Обґрунтовано, що почуття провини є складним емоційно-моральним феноменом, який у кризових обставинах може набувати деструктивного характеру, спричиняючи самозвинувачення, емоційне виснаження та зниження адаптаційних ресурсів особистості. Показано, що провідну роль у трансформації неконструктивної провини у конструктивну відіграють когнітивні чинники - базові переконання, когнітивна гнучкість, самоефективність та стилі мислення, які визначають особливості осмислення досвіду, регуляцію емоцій і вибір стратегій подолання. Встановлено, що позитивні базові переконання, високий рівень самоефективності та гнучкість мислення сприяють зниженню деструктивних форм провини й підвищенню психологічної адаптивності, тоді як ригідність і низьке відчуття контролю над подіями поглиблюють емоційне напруження та безсилля. Методологічно обґрунтовано та розроблено психологічну програму розвитку когнітивних чинників подолання неконструктивного почуття провини, яка поєднує когнітивно-поведінкові, екзистенційно-гуманістичні та арт-терапевтичні техніки і спрямована на переосмислення життєвих подій, відновлення внутрішньої рівноваги та формування адаптивних стратегій саморегуляції.