Місце приватної торгівлі в сімейному бюджеті населення України в роки НЕПу

Abstract

На підставі аналізу документального матеріалу, насамперед архівного, статистичного, періодичної преси 20-х рр., висвітлюється питома вага приватної торгівлі в купівлях населенням України в роки нової економічної політики. Радянська історіографія традиційно зневажливо ставилася до висвітлення ролі приватного капіталу і самого приватника в економіці країни. На перший план завжди вписувалися його "хижацька" природа і всіляко принижувалася роль приватного капіталу в розбудові держави часів нової економічної політики. Разом з тим, звернення до документального матеріалу 20-х рр. ХХ ст., насамперед до статистичного, архівного і матеріалів періодики дозволяють неупереджено визначити місце і роль приватної торгівлі в бюджеті родин трудящих України в цей період. Традиційно стійкі позиції приватника в торгівлі молоком, овочами, яйцями й іншими продуктами харчування об'єктивно відіграли позитивну роль в забезпеченні трудящих навіть в останній рік свого існування. Це тим більш значуще на фоні карткової системи, гострої нестачі життєво важливих продуктів і товарів. Відсутність приватника в 1932 р., в умовах створеного хлібозаготівельного політикою держави голоду, ще більше погіршило становище мешканців України.