Заклад вищої освіти й політична влада в контексті соціалістичного культурного будівництва 1930-х рр.

Abstract

Розбудова культурної політики УСРР-УРСР 1930-х рр. проводилась у контексті соціалістичної реконструкції народного господарства, побудови соціалізму та комунізму зі своєрідним баченням культури, як системи підпорядкованої державній владі у вигляді мистецьких та освітніх інститутів. Відповідно до «Підсумків 1928–1929 року й контрольних цифр народнього господарства та культурного будівництва УСРР на 1929–1930 рр.» та «5-ти річного перспективного пляну культ будівництва НКО УСРР» культурний рівень країни мав розвиватися відповідно до вимог та темпів розвитку народного господарства. Для вирішення поставлених завдань необхідний ресурс надала система освіти, у якій під контролем політичної влади заклади вищої освіти проєктували керівні кадри різних рівнів та науковців у контексті культурної революції та соціалістичного будівництва. Відповідно, заклад вищої освіти постає як елемент системи освіти і як система, у якій збиралася, концентрувалася, оброблялася та передавалася носіям інформація для подальшого формування необхідного соціокультурного простору. Упродовж 1930-х рр. взаємини закладу вищої освіти та політичної влади спричинили процеси, які в подальшому мали, як позитивний, так і негативний впливи на суспільство та українську культуру. Таким чином, є необхідним простежити та проаналізувати їх зв’язок як елементів систем, які були безпосередніми учасниками культурного будівництві радянського часу на прикладі Українського бібліотечного інституту.