Стратегії виконавської інтерпретації сонат для клавесину Д. Скарлатті

Abstract

Актуальність теми. Відмінною рисою музикознавчої думки кінця ХХ - початку ХХІ століття, а також сучасного піанізму і музичної педагогіки є намагання системно переосмислити кращі досягнення композиторського та виконавського мистецтва минулого, зокрема, художній зміст та смислову організацію сонати епохи бароко. З плином часу змінюються підходи до авторського тексту, традиції і манери гри, створюються редакторські версії. Зазначені чинники, у підсумку, обумовлюють поступову втрату зв'язку автора з виконавцем і слухачем. Клавесин та фортепіано висувають до виконавця низку вимог з огляду на специфічність їхньої будови та манери звуковидобування. Зіставлення клавесинної та фортепіанної версій виконання сонат Д. Скарлатті дозволить музиканту трактувати твори композитора відповідно до його первісного задуму. Об'єктом дослідження є виконання старовинної клавірної музики. Предмет - виконавська специфіка сонат Д. Скарлатті. Мета дослідження - визначити виконавські стратегії інтерпретацій сонат для клавесину Д. Скарлатті.