Етнографічно-краєзнавчі дослідження України у другій половині ХІХ - першій чверті ХХ ст.

Abstract

Досліджується процес складання та подальшого розповсюдження програм з етнографічно-краєзнавчих досліджень України у другій половині ХІХ - першій чверті ХХ ст. в історичному аспекті. У цей період здійснювалася різноманітна робота зі складання програм до збирання свідчень з історії, побуту та культури українського народу. Великий внесок в цю важливу справу зробили саме харківські вчені: Д. І. Багалій, П. С. Єфіменко, Є. К. Рєдін, М. Г. Халанський, М. Ф. Сумцов. Саме їх самовіддана праця заклала основи бурхливого зростання на початку ХХ ст. мережі різноманітних музейних закладів. Так, у 1904 р. на базі Етнографічної виставки ХІІ Археологічного з'їзду виник один із найкращих на той час Етнографічний музей Харківського історико-філологічного товариства, на базі якого в 1920 р. було засновано Харківський музей Слобідської України ім. Г. С. Сковороди.