Просторове звукове поле екранного твору: ретроспективний аналіз

Abstract

У статті виконано ретроспективний аналіз просторових можливостей звукового поля, починаючи з періоду виникнення кіно до актуальних можливостей використання багатоканальних систем у сучасних екранних творах. Розвідка має на меті розкрити основні тенденції розвитку просторового звукового поля екранного твору як зображально-виражального засобу аудіовізуального мистецтва відповідно до технічних трансформацій звукозапису та звуковідтворення; у дослідженні акцентовано увагу на нових ідеях просторових звукових рішень екранного твору, зокрема сучасних багатоканальних системах та просторовому аудіо. З’ясовано, що просторове звукове поле екранного твору відіграє важливу роль як художній засіб для відтворення авторського задуму та сприяє активізації естетичного впливу на глядача. Простежено переваги й недоліки сучасних систем багатоканального звуку, зокрема систем Dolby Pro Logic та Dolby Atmos. Здійснений аналіз допомагає усвідомити загальні тенденції реалізації сучасних звукових рішень в аудіовізуальному мистецтві.

Sound technologies infl uence the way fi lms are created and perceived no less actively than image technologies. It is the spatial sound fi eld of a screen work in artistic unity with the dramaturgy of the film that provides impressive results in terms of the power of its infl uence on the audience. Spatial sound systems and technological achievements in this area are quite actively discussed in the information fi eld, a retrospective analysis of the development of the spatial sound field of a screen work allows us to create a holistic picture of its perception as an important visual and expressive means of audiovisual art.