Музей: його роль і значення в культурно-освітньому просторі українського школяра (за матеріалами соцопитування учнів середнього шкільного віку Харківської гімназії № 14)

Abstract

Досліджено проблему, присвячену вкрай важливому для сучасного музеєзнавства питанню — спрямованості віртуальних і вербальних контактів, наявних між музейними пам’ятками і потенційною музейною аудиторією. Розглянуто їхні рівні у трьох площинах. Передусім на зовнішньому — це площина «музейного простору», далі сегмент «соціокультурного простору» та, нарешті, вектор «освітнього простору». Виявлено, що разом всі ці площини об’єднуються динамікою музейного розвитку, формуючи абсолютно нове цивілізаційне середовище, яке здатне функціонувати в системі координат «виклик-відповідь». Окреслено, що сучасні культурно-освітні завдання ставлять на перше місце питання про перспективу подібної системи («виклик — відповідь») у форматі шкільної освіти. У зв’язку з цим необхідно простежити специфіку сприйняття музейних завдань самими українськими школярами середнього віку. Соціологічне дослідження свідчить, що школярі набагато позитивніше, ніж це прийнято вважати, ставляться до освітніх функцій музею. Водночас, вони краще сприйматимуть поставлені шкільною програмою завдання в умовах більшої рольової адаптації кінцевого музейного продукту (екскурсії, фестивалі, квести, майстеркласи тощо).