Аквааеробіка як спосіб психологічної реабілітації і саморегуляції

Abstract

Аквааеробіка є порівняно новим видом оздоровчої активності, що являє собою різноманітні комплекси вправ, які виконуються у воді з музичним супроводом. Фізичні вправи узгоджуються з ритмом і мелодією, широко використовується хореографічний підхід до організації активності. Вправи складаються з урахуванням таких особливостей води, як виштовхування — зменшення гравітаційного тяжіння тіла і його ваги; опора через щільність, яка значно перевищує звичну щільність повітря; гідростатичність — тиск води на занурене тіло. У воді тіло набуває плавучості та підтримки. Опір водного середовища знімає навантаження з хребта і суглобів, уповільнює рухи, унеможливлює перенапруження м’язів, що зводить нанівець можливість травматизації, водночас вимагаючи більшого напруження для виконання простих вправ, що розвиває тонус м’язів, полегшуючи роботу серцево-судинної системи. Виконання різноманітних вправ у воді є перевіреним засобом профілактики варикозного розширення вен, широко поширеного серед людей, котрі багато часу проводять на ногах і сидячи. Водночас аквааеробіка набагато легша, ніж плавання, набагато різноманітніша, заняття проходять у постійному контакті з тренером, вимагаючи уваги і зосередженості.