Образ буття-ріки в роздумах Марка Аврелія

Abstract

Зазначено, що філософи-стоїки у своїй концепції світу, у розумінні природи в окремих положеннях солідаризуються з ученням Геракліта про суперечливість і плинність усього існуючого. Найадекватнішим у цьому розумінні є метафоричний образ буття як світової ріки, стрімкого потоку природних стихій. Марк Аврелій аргументовано і переконливо доводить, що перебороти страх від сприйняття фактів постійної змінюваності буття можна лише вдаючись до здорового глузду, звертаючись до логіки діалектичного розуму. Якщо людина усвідомлює природну необхідність, вона набуває статусу вільної істоти, має змогу вільно розпоряджатися своїми можливостями й намірами, робити вибір у перебігу життєвих ситуацій. У контексті раціоналістичної етики філософ радить достойно жити в тих історичних обставинах, які випали на долю людини.