Фізична активність як засіб зняття психоемоційної напруги

Abstract

Психоемоційна напруга (наприклад, переживання негативних емоцій у стресових ситуаціях) супроводжуються не тільки когнітивними та психоемоційними змінами, але й, у першу чергу, вегетативними реакціями (прискорене серцебиття, підвищення тиску, тремор кінцівок, зміна тонусу м’язів тощо). Все це негативно впливає на самопочуття, активність та працездатність особистості. Підтримка належного рівня активності та працездатності потребують від особистості багатьох умінь та навичок. Не останнє місце в цьому переліку займає здатність бути стресостійким, зокрема й вміння зменшувати рівень психоемоційної напруги. Існують досить багато методів для зняття психоемоційної напруги: фізична активність; аутотренінг; дихальні вправи; медитація; масаж; спів; арт-терапія, тілесно-орієнтована терапія тощо. Фізична активність, а саме фізичні вправи (біг, танці, їзда на велосипеді) та фізичні прояви (плач, сміх) дуже важливі для підтримки здоров’я і зменшення рівня психоемоційної напруги. Враховуючи той факт, що протягом багатьох тисячоліть емоції людини були безпосередньо пов’язані із м’язовою активністю (полювання, захист від ворогів, відвоювання території, ритуальні танці у зв’язку з певними подіями тощо), значення фізичної активності для психоемоційний стан людини цілком зрозуміле. Саме фізична активність дозволяла зменшувати психоемоційне напруження спричинене різними напруженими ситуаціями життя тогочасних людей.