Інтеграція технологій штучного інтелекту в перформативні мистецтва: праксеологічний сенс чи екзистенційний виклик

Abstract

У статті актуалізовано проблему інтеграції штучного інтелекту, який на початку третього тисячоліття в реаліях сьогодення постає мейнстрімом технологічної революції в її інноваційних проривах, що охоплює та відкриває величезне й захоплююче поле можливостей, без перебільшення, майже всіх секторів життя, формуючи світогляд і культурну ідентичність сучасності. Фокус дослідницького інтересу зосереджено на осмисленні праксеологічного сенсу та екзистенційного виклику інтеграції штучного інтелекту в перформативні мистецтва. Досягнення авторської мети реалізує метолологічний інструментарій проблемно-аналітичного аналізу, що спирається на: праксеологічний підхід (в площині осмислення пошуку резервів і шляху підвищення результативності, оцінки ризиків, пов’язаних з актуалізацією імплементації технологій штучного інтелекту в мистецьку сферу, впливу на соціальну реальність), феноменологічний підхід (розкриття сенсів креативної творчості, що революціонізує в цифрових трансформаціях). Інтерпретовано сутність «дієвої енергії творчих проявів» в перформативних мистецтвах, зумовленої власним суб’єктним потенціалом «означення творчої форми» і змісту (що висуває в центр уваги мистецької практики дискусійні задачі двозначності інтерпретації окресленої авторами проблеми ШІ, представленої в розвитку культурно-ситуативного впливу у вигляді відповіді на виклики навколишнього середовища). Проблема трактована в смисловому колі роздумів щодо здатності штучного інтелекту до творчого мислення.The article addresses the problem of integrating artificial intelligence, which at the beginning of the third millennium in today's realities is emerging as the mainstream of the technological revolution in its innovative breakthroughs, which encompasses and opens up a huge and exciting field of possibilities, without exaggeration, in almost all sectors of life, shaping the worldview and cultural identity of modernity. The achievement of the author's goal is realized by the methodological tools of problem-analytical analysis, which is based on: a praxeological approach (in terms of understanding the search for reserves and ways to increase efficiency, assessing the risks associated with the actualization of the implementation of artificial intelligence technologies in the artistic sphere, and the impact on social reality), phenomenological approach (uncovering the meanings of creativity, which is being revolutionized by digital transformations).