Концептуальні засади режисури сучасної української драматургії

Abstract

Мета статті – концептуалізувати особливості режисерського рішення творів сучасної української драматургії крізь призму тенденцій розвитку театрального мистецтва 2014-2024 рр. Досліджено особливості театральної режисури крізь призму проблематики постановки творів сучасної української драматургії. Обґрунтовано активізація звернення театральними режисерами до творів сучасної української драматургії у зв’язку з посиленням національно-патріотичного руху за часів Революції Гідності та з початком російсько-української війни (з 2014 р. і донині). Дослідження виявило, що сучасна укра їнська драматургія відкрита для різноманітних режисерських інтерпретацій. Через характеристику твору, осмислення наративу, візуалізацію розвитку сюжету та загальний напрям сценічної дії відчутно проявляється авторське режисерське розуміння та основні професійні налаштування представників сучасного українського театру. Незважаючи на індивіду альність режисерського почерку, специфіку авторської інтерпретації та унікальність режисерських концепцій, спільними постановочними аспектами є: мінімізація сценографічного оформлення, використання мультимедійних технологій (відео проєкції та ін.), звернення до прийомів умовного театру, розкриття правди та відвертості авторського висловлення через оригінальну образність. Характерна для постановок сучасної драматургії мінімізація сценографічного оформлення, в окремих випадках обігрування концепції порожнього простору П. Брука, водночас зміщує акцент на репрезентацію всіх аспектів інтимно-психологічного часопростору героїв, посилення мізансценічним малюнком їх спогадів та особистісних переживань до рівня сакралізації; аскетичному світу предметів у виставах надано особливу вагу, виводячи на рівень знаку чи символу.The purpose of the article is to conceptualise the features of the directorial decision of works of modern Ukrainian dramaturgy through the prism of the trends in the development of theatrical art in 2014–2024. Research methodology. A complex of general scientific and art history methods was applied: the method of theoretical analysis, the system and typological method, the method of observation, the method of comparative analysis, the method of art history analysis. Scientific novelty. The features of theatrical directing were studied through the prism of the problems of staging works of modern Ukrainian dramaturgy. The intensification of the appeal of theatrical directors to the works of modern Ukrainian dramaturgy in connection with the strengthening of the national-patriotic movement during the Revolution of Dignity and the beginning of the Russian-Ukrainian war (from 2014 to the present day) is substantiated. Based on a comparative analysis, common and distinctive characteristics of directorial approaches to the production of modern Ukrainian plays on the stages of dramatic and independent theatres (documentary theatre) were identified. The specifics of the solution of the stage space, scenographic design and the use of multimedia technologies in the context of the features of the productions of modern works were analysed.