IV фортепіанний концерт А. Рубінштейна: питання виконавських традицій та піаністичної культури

Abstract

Проаналізовано IV фортепіанний концерт А. Рубінштейна в контексті його виконавських версій — від Й. Гофмана (учня композитора й першого, хто виконував цей твір під керівництвом автора), Ш. Черкаського (учня Й. Гофмана та автора власної звукообразної концепції твору) та Дж. Бановця — нащадка американсько­європейської піаністичної школи, знавця та виконавця всієї фортепіанної творчості А. Рубінштейна. Піаністична культура трактується в авторському осмисленні як об’єктивні закономірність та спадкоємність, але в індивідуальних варіантах — як опанування духовної традиції.

The paper provides an analysis of A. Rubinstein’s Fourth Piano Concerto in the development of its performing versions beginning from J. Hofmann (the composer’s student and the first performer who played this composition under the guidance of the author), S. Cherkassky (J. Hofmann’s student and the author of the sound production concept of the composition) and George J. Banovetz (the descendant of AmericanEuropean piano school, expert and performer of all the piano works of A. Rubinstein). The pianistic culture is interpreted in the author’s insight as an objective regularity and continuity, but in individual interpretations of mastering the spiritual tradition.