Ревіталізація гончарної спадщини України: проблеми та перспективи

Abstract

Глиняні вироби з часів «керамічного» неоліту використовувалися більшістю народів світу в якості побутового посуду, сакральних предметів, іграшок, прикрас інтер’єрів тощо. На території України впродовж, принаймні, останніх 500 років, внаслідок наявності значних покладів різноманітних гончарних глин, розмаїтих міжкультурних контактів та своєрідних естетичних уподобань місцевих мешканців, сформувалися виразні багатоаспектні традиції формотворення та декорування гончарної продукції, яка на початку ХХ століття створювалася в понад тисячі гончарних осередків. Але за період останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття майстри в більшості з них, внаслідок кардинальних змін у побуті мас, припинили виготовлення кераміки.