Меценати України - шанувальники мистецтва й збирачі старовини

Abstract

Досліджується історія української благодійності. Українські традиції благодійності коренями сягають доби Київської Русі та Гетьманщини. Серед українських благодійників - козацькі гетьмани та полковники, які будували на власні кошти церкви і жертвували гроші монастирям; земські діячі і дворянство, які залишали після себе музеї, народні школи; підприємці й купці, які споруджували гімназії, картинні галереї, лікарні для інвалідів та притулки для сиріт. Українські традиції благодійності протягом століть формувалися на громадських засадах та приватній ініціативі. Сьогодні, будуючи демократичну Україну, ми їздимо за великі гроші запозичувати чужий досвід. І забуваємо, що колись на цій землі підприємці-українці Терещенки, Харитоненки, Симиренки та інші вміли ефективно господарювати. Вони створили для майбутніх поколінь величезний культурний капітал, сподіваючись, що він стане у нагоді нащадкам. Для них то не був подвиг. Ця реальна підтримка патріотично налаштованих багатих власників та інтелігенції не компенсувалася їм абсолютно нічим. Ніхто з них не думав про славу.