Формування нетрадиційних прийомів виконавської техніки у флейтовому мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття

Abstract

У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення процесу розвитку і функціонування нетрадиційних виконавських технік у флейтовому мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Актуальність дослідження визначається недостатнім висвітленням у сучасному науковому дискурсі художніх і технологічних аспектів флейтового мистецтва другої половини ХХ – початку ХХІ століття, яке характеризується у цей час суттєвим розвитком насамперед на європейському та американському культурному ландшафті. Цей розвиток зумовлений цілою низкою соціокультурних, економічних, мистецьких чинників, серед яких: поява нових, зокрема інноваційних моделей флейт, значне зростання виконавської майстерності та розвиток флейтових виконавських шкіл, загальним розвитком академічного музичного мистецтва та появою нових стильових і жанрових його напрямків, пошуком нових форм і засобів музичного самовираження в композиторській і виконавській творчості, подальшим зверненням відомих композиторів, музикознавців, музичних менеджерів до флейтового мистецтва в цілому.

The dissertation presents the results of the theoretical generalization of the process of development and functioning of non-traditional performing techniques in the flute art of the second half of the XX – early XXI centuries. The relevance of the study is determined by the significant development of the flute art of the second half of the twentieth – early twentieth centuries, especially in the European and American cultural landscape. This is due to a number of socio-cultural, economic, artistic factors, including: the emergence of new, including innovative flutes models, significant growth of performing skills and development of flute performing schools, the general development of academic musical art and the emergence of new stylistic and genre and genre. Famous composers, musicologists, music managers for flute art as a whole.