Ренцо Руджері — прем’єр джазового акордеона в Італії
Loading...
Date
Authors
item.page.orcid
item.page.doi
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ХДАК
Abstract
В «Словнику італійського джазу» (Мілан, 2014) зазначено, що Ренцо Руджері (Renzo Ruggieri) «є одним із найвідомі ших італійських акордеоністів як на місцевому, так і на міжнародному рівнях». Ренцо Руджері навчався грі на виборному акордеоні в класі Вітторіо Поманте та на готовому акордеоні в Альдо Рампи. У 1993 р. отримав диплом CPM (Centro Professione Musica) у Мілані в класі італійського джазового піаніста Франко Д’Андреа. Ренцо Руджері є автором та керівником багатьох музичних проєктів з різними оркестрами: “Kramer Progect”, “Napule 1000 Culure”, “Opera”, джазової театральномузичної постанови із читцем та симфонічним оркестром на теми італійських опер для Римського оперного театру. Він також виступав на численних міжнародних фестивалях і концертах. Свою інноваційну методику джазового навчання Ренцо Руджері виклав у книгах “Elements of Jazz music”, “Elementi di musica Jazz”, “Ten approaches to (Jazz) improvisation” та впровадив у власній музичній школі «Клуб прагнення до мистецтва» (“Club Voglia d’Arte”), яка також включає студію звукозапису та лейбл “Voglia d’Arte Production”.
Description
Keywords
акордеонне виконавство, джазова музика
Citation
Пасічинська, Т. Ренцо Руджері — прем’єр джазового акордеона в Італії = Renzo Ruggieri — Premiere of Jazz Accordion in Italy // Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку. У 2 ч. : матеріали міжнар. наук. конф., присвяч. 95-річчю ХДАК (21–22 листоп. 2024 р.) / М-во культури та стратегічних комунікацій України, М-во освіти і науки України, Харків. держ. акад. культури, Нац. акад. мистецтв України ; [редкол.: Н. Рябуха (відп. за вип.) та ін.]. Харків : ХДАК, 2024. Ч. 2. С. 188-189.
