Особливості сценічного слова в кінофільмі «Мовчання ягнят»

Abstract

Cтрічкa «Мовчання ягнят» (1991) за книгою Т. Гарріса стала культовою не лише серед глядачів, а й серед професіоналів кіноіндустрії та аналізується у вишах мистецького напряму. «Мовчання ягнят» з-поміж інших трилерів вирізняється новаторським підходом і детальним опрацюванням ролей у плані сценічного слова, що також і послужило натхненням для наступних поколінь кінематографістів у зображенні агентів ФБР, а також убивць-психопатів. Манера мови Ганнібала подібна до павука, який плете павутину і в будь-який момент готовий напасти на жертву. Образ Ганнібала Лектера, втілений Е. Гопкінсом, у майбутньому надихнув інших акторів у зображенні серійних вбивць і психопатів, зокрема і в плані сценічного слова.