Про деякі жанрово-стильові тенденції у фортепіанній творчості харківських композиторів 80-90-х рр. ХХ ст.

Abstract

Фортепіанна музика традиційно завжди належала до найулюбленіших харківськими композиторами жанрових сфер. Тож не дивно, що й у 80-90-ті рр. вона посідає почесне місце в творчому доробку наших земляків. Це обумовлено також цілим рядом обставин, серед яких - явища як загальноестетичного (ренесанс камерно-інструментальних жанрів у сучасному світовому мистецтві, явно позначений поворот від антиромантизму, притаманного для значної кількості художніх течій ХХ ст., до більш ліричного, емоційно-душевного світосприйняття), так і соціально-філософського (підвищення соціально-політичної ролі особистості, індивідуальності, загалом людського фактору), психологічного (необхідність емоційного висловлювання та прагнення до безпосереднього спілкування за допомогою найліричнішого музичного інструмента - фортепіано) характеру. Фортепіанна творчість харківських композиторів 80-90-х рр. включає твори, написані майже в усіх існуючих жанрах, написані для фортепіано у дві та чотири руки, для двох фортепіано та для фортепіано з оркестром.