Поєднання словесної та фізичної дії в роботі актора. Проблема невідповідності

Abstract

У науковому дослідженні розглянуто проблему невідповідності між словесною та фізичною дією в акторській майстерності як одну з ключових естетичних і методологічних вад сучасного театрального процесу. Акторська дія в дослідженні осмислюється як комплексний художньо-комунікативний процес, що передбачає органічну синергію мовного і тілесного вираження, які мають походити з єдиного психофізичного імпульсу. Порушено питання про порушення цілісності сценічного образу у разі диспропорції або роз’єднання цих двох компонентів. Увага зосереджена на тому, що словесна дія виконує функцію смислового і логічного каркасу, тоді як фізична дія транслює емоційно-афективну, темпераментну й психологічну площину переживання персонажа. Автором з’ясовано, що проблема невідповідності між словом і рухом є системною й обумовлюється низкою чинників: методологічною фрагментарністю акторської освіти, дефіцитом соматичної усвідомленості у студентів, надмірною вербальною орієнтацією традиційних шкіл, а також обмеженими репетиційними практиками, де ігнорується тілесна партитура ролі. Виявлено, що ізоляція дисциплін сценічної мови, пластики та акторської дії у межах освітнього процесу перешкоджає формуванню інтегрованої навички створення сценічного образу. Особлива увага приділена аналізу інституційно-організаційних чинників, які перешкоджають впровадженню повноцінних психофізичних тренінгів, спрямованих на інтеграцію мови і тіла. Зазначено, що режисерські методики часто формуються навколо логіки тексту, нехтуючи імпровізаційною пластичною роботою, а це формує механічність виконання і знижує рівень довіри глядача. Показано, що в умовах сучасного театру, де актуалізуються міждисциплінарні й перформативні форми, вимоги до актора як до мультифункціонального інтерпретатора сценічного тексту значно зростають, однак існуюча система професійної підготовки не забезпечує належного рівня когнітивної та тілесної інтеграції дії.

This scholarly study examines the problem of incongruence between verbal and physical action in acting as one of the key aesthetic and methodological flaws in contemporary theatre practice. In the context of the research, acting is conceptualized as a complex artistic-communicative process that necessitates the organic synergy of verbal and bodily expression, both of which must stem from a unified psychophysical impulse. The study addresses the issue of the disintegration of the stage image in cases of disproportion or disconnection between these two components. Emphasis is placed on the role of verbal action as a semantic and logical framework, whereas physical action conveys the emotional-affective, temperamental, and psychological dimensions of a character’s experience. The author reveals that the problem of incongruence between speech and movement is systemic and results from a range of factors, including the methodological fragmentation of actor training, a lack of somatic awareness among students, the excessive verbal orientation of traditional acting schools, and the limitations of rehearsal practices that often ignore the bodily score of a role. It is found that the isolation of disciplines such as stage speech, movement, and acting within the educational process hinders the development of integrated skills necessary for the construction of a cohesive stage image. Particular attention is given to institutional and organizational factors that obstruct the implementation of comprehensive psychophysical training aimed at integrating language and body. The study notes that directorial approaches often revolve around textual logic, disregarding improvisational and physical work, which fosters mechanical performance and undermines audience trust. It is shown that in the context of contemporary theatre-where interdisciplinary and performative forms are increasingly foregrounded-the expectations placed upon the actor as a multifunctional interpreter of the stage text have significantly increased. However, the current system of professional training fails to provide an adequate level of cognitive and corporeal integration of action.