Стильові виміри європейської музичної культури ХХ століття

Abstract

Багатовимірність та амбівалентність реалій музики ХХ ст., зростання її аксіологічних чинників, розширення образно-емоційного змісту та раціоначала детермінує звернення до проблематики стилю – узагальнювальної мистецької категорії, своєрідної метаструктури, котра є найвагомішим інструментом осягнення семантичного потенціалу художньої творчості як у конкретних мовних проявах, так і в загальноестетичному й соціокультурному аспектах. Актуалізація проблем стилю і стилістики в часопросторі ХХ ст. відзначається у зв’язку зі встановленням нової комунікативної ситуації, посиленням ролі культурного і мистецького діалогу та зверненням композиторської практики до різних історичних пластів музичної культури, в тому числі її генетичних джерел (фольклорних і культових), що продукують на образно-художньому рівні співіснування минулого і сьогодення, традиційного і новітнього, елітарного і масового тощо. Цей факт засвідчують гострі дискусії в царині музикології та численні праці провідних вчених.