Захист сценічного образу Елі в дипломній виставі за п’єсою Жана Кокто «Людський голос»

Abstract

Жан Кокто — видатний французький драматург, поет і кінорежисер, який глибоко досліджував психологію людини через призму мистецтва. Його монодрама «Людський голос» є вражаючим прикладом експериментального театру XX століття, де крізь телефонну розмову однієї жінки відкривається безодня її емоційного стану. Цей твір поєднує в собі елементи символізму, експресіонізму та інтимної сповіді, що дозволяє глядачеві зануритися в складний світ внутрішніх переживань героїні. «Людський голос» не лише розкриває особисту драму, але й порушує загальнолюдські теми самотності, залежності та сили комунікації у сучасному суспільстві.